Алла Могильова, депутат районної ради, член громадської організації «Сила громади», звернулася за допомогою у проведенні зустрічі з чиновниками нашого району з питання недопущення реорганізації Іванівської лікарні. Ініційована зустріч тим, що влада повинна почути думку людей, а люди — владу.
Реорганізація лікарні передбачає закриття денного стаціонару і тим самим скорочення певних посад з метою економії. Це викликало велике обурення серед населення. Громадську думку висловив Йосип Островський: «Влада зачепилась за Іванівку, та це буде стосуватись усієї мережі медичних закладів. Узагальнення робити буде в 2013 році і рішення винесеться на рівні держави. Чому ми біжимо попереду паровоза? Ми повинні якось допомогти, а не погіршити ситуацію. Різного роду скорочення — це вже погано! А що значить скоротити лікаря або медичну сестру в селі? Це значить залишитися без найменшої допомоги. Від сьогоднішньої зустрічі залежить дуже багато, як вона пройде — так піде й надалі. Економія 100 тисяч гривень? Та хіба це коштує хоча б одного людського життя?». Ця промова викликала шквал аплодисментів серед присутніх.
У приміщенні сільської ради зібралось близько 80 місцевих жителів. Вони обурювались тим, що скорочення посад у лікарні починається вже з 1 травня. Микола Шабалтій, як представник влади, обґрунтував цю ситуацію зі своєї точки зору:
«Існує графік реформування в областях. Це викликано тим, що збільшилося фінансування галузі, а надання якісніших послуг не забезпечено. Фінансування Іванівської сільської ради за 3 роки збільшилося з 368 тисяч у 2008 році до 622 у 2010 році. У лікарні лікується близько 90 хворих на рік, з них 60 % пенсійного віку. Надання допомоги не відповідає вимогам на первинному рівні: лабораторія не обладнана апаратурою відповідно до вимог Міністерства охорони здоров’я і проводить обмежену кількість аналізів. 72 % бюджету сільської ради використовується на виплату заробітної плати медикам, 12 % — на енергопостачання, а затрати зростають з кожним роком. Не провівши оптимізації, ми будемо змушені виплачувати тільки заробітну плату. Тому скорочення — це нагально, без нього не обійтися. І це проблеми не однієї Іванівки, далі ми проводитимемо обговорення і в інших селах. Ми скорочуємо не лікарню, а посади в ній. Відкриється стаціонар «на дому». Медична допомога залишиться на рівні сімейної медицини. Економія від скорочення становитиме близько 100 тисяч гривень.»
Іванівська лікарня обслуговує три ближні сільські ради, в яких на місцях є фельдшерські пункти. Та найближча стаціонарна лікарня в Кобеляках, а це вже близько 25 км від села. Коли було запропоновано в разі невідкладної ситуації викликати «швидку» з райцентру, ця пропозиція викликала найбільше обурення серед селян: «Та хто до нас їхатиме? Зроду не приїдуть, хоч півсела вимре! Вони по городу півчаса їдуть, а тут в село. Нам хана, це точно! А шоб машину нанять, треба 100 гривень. Як тільки закриють лікарню — повиносять з неї все! Шо буде далі?» — обурювалися мешканці.
Зі слів заступника головного лікаря Любові Коломієць, лікарів скорочення не стосується. Скорочуються кухарі, санітарки стаціонару, прибиральники територій і завідуючий господарством. Залишиться 1 медична сестра денного стаціонару, 1 — домашнього стаціонару, яка буде виїжджати на виклики. Ті, кому потрібне стаціонарне лікування, направлятимуться в Кобеляки. Найраціональніший вихід з цієї ситуації селяни побачили у закритті котельні, адже на її утримання витрачається велика кількість коштів.
Свою думку висловив і Володимир Жуков, депутат райради: «Ми всі гроші віддаємо владі, а вона вже потім нам кидає їх, як собаці кістку. Треба захищати свої інтереси! Немає грошей? У всіх їх немає! Треба йти і шукати! Принцип нашого суспільства на сьогодні: захворів — помер, помер — поховали. Я ніколи не допоможу владі зробити життя гіршим».
А сільський голова Микола Гордійко мав свою точку зору:
«Не потрібно займатися політичною агітацією. Щороку ми звертались з приводу котельні, влада нам відмовляла. Фінансування з району сільських рад заборонено! Я не проти щось робити, оббивати пороги в усі інстанції. Доки сільська лікарня була на бюджеті сільської ради, ми крутились, як могли».
Та все це балачки. Як бачимо, скільки людей — стільки й думок, і кожен впевнений у своїй правоті. На черзі ще не одне засідання. Єдине, що дійсно буде зроблено найближчим часом, це офіційне звернення до вищих органів влади. А боротьба за збереження Іванівської лікарні продовжується.
