Майстрів блог


Автор: Майстер
Кількість записів: 6

Власне, моя сторінка, де можна написати усе, що заманеться. Така собі віддушина у яку можна виплеснути свої думки

Роздуми про звуки

Якщо одного дня людства не стане, то що лишиться? Уявімо, що в одну-єдину мить ми просто зникнемо… Випаруємося… Щезнемо…

І нас вже не буде, але щось таки лишиться. Наприклад, ще деякий час існуватимуть звуки. Звуки, які свідчитимуть про присутність людини. Десь у порожній кімнаті такого ж порожнього будинку буде методично цокати годинник. Якщо він буде електронним, то цокатиме кілька місяців. Якщо механічним, то кілька років. Аж доти, доки заіржавіє механізм і шестерні вже не зможуть методично і точно обертатися. Тоді годинник замовчить.

За кілька годин після зникнення людства цілою планетою прокотиться противне пищання. Це озвуться мільйони розряджених мобільних телефонів. Вони пищатимуть і пищатимуть, їх екрани жалібно світитимуться у нічній темряві. Вони кликатимуть когось, вже неіснуючого: «Battery low!», «Battery low!». Зрештою телефони приречено замовкнуть, востаннє блимнуть світлом і відключаться назавжди. Більше не буде цілої какофонії звуків – рингтонів, сигналів входження СМС-повідомлень і ранкових будильників. Цих звуків вже ніколи не буде.

Ще деякий час під час грози на вулицях спрацьовуватиме сигналізація у припаркованих коло тротуару автомобілях. Ніхто не вийде і не вимкне її. Десь на розі вулиці обов’язково стоятиме якийсь автомобіль із ввімкненими аварійними ліхтарями. І вони методично вмикатимуться-вимикатимуться із характерним клацанням. Аж доки, зрештою, не сяде акумулятор.

Деякий час після нашого зникнення звучатиме музика. У порожній кімнаті якогось порожнього будинку на увімкненому кимось плейєрі комп’ютера по колу крутитимуться композиції якогось «Rammstein», чи «50 cent», чи, може, «Бутирки». А потім нарешті зупиниться електростанція, у всьому місті в одну секунду зникне світло і музика у динаміках замовчить. Назавжди.

Але після нас не стане тихо. На зміну нашим – штучним людським звукам, прийдуть інші – природні. У середині старого годинника знайде домівку який-небудь цвіркун і щовечора він тихенько сюрчатиме і перегукуватиметься із іншими сюрчками – у інших кімнатах і будинках. Замість мобільних телефонів співатимуть солов’ї. Замість автомобільної сигналізації на вулицях спорожнілих міст завиватимуть вовки та тявкатимуть лисиці. І музика теж буде. Музика падіння крапель на чорний від спеки асфальт. Музика грому, який супроводжуватиме рясний весняний дощ. З часом асфальт потріскається і зруйнується, із його щілин полізе трава і квіти, потім молоді дерева. І міста не стане. На його місці буде ліс або луки, у яких також буде своя музика – музика природи. Чи музика життя.

 У той день, коли нас не стане, коли ми зникнемо, випаруємося, щезнемо… Разом із нами зникнуть і наші звуки. Але після нас не стане тихо…

Поділитися:
4 вересня 2011, 12:42 | Блог: Майстрів блог


Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Щоб прокоментувати матеріал, Вам необхідно зареєструватися, або увійти на сайт під своїм логіном




Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації