Завжди веселий, енергійний, такому, як кажуть, і «зносу немає». Напевне так про себе думав і сам Власенко. Але кілька років тому він почав відчувати біль у хребті, почали слабнути ноги. Звернувся до медиків. Ті виявили хворобу хребта. Почав їздити по модних і не надто клініках. Платив і лікувався, лікувався і платив. Але почував себе дедалі гірше.
Не так давно Анатолій Власенко за сприяння земляків, синів знаменитого кобеляцького хірурга Олега Данильця, потрапив на обстеження в одну із відомих київських клінік. Ростислав і Аркадій, хоча й працюють давно в столиці, кобелячан не цураються. Тамтешні хірурги, обстеживши Власенка, безапеляційного заявили: «Негайно на стіл!». Лише термінова операція може врятувати кобелячанина від повного паралічу. Хірурги готові були оперувати чоловіка одразу після обстеження. І наполягали на цьому. Але ж… Але ж для операції, для порятунку потрібні гроші. П’ятнадцять тисяч гривень — і життя та здоров’я Власенка будуть врятовані. Нібито й не захмарна сума. Але цих грошей у Деркача немає: «Виїздив по всіляких клініках та знахарях».
Зараз Анатолій Власенко звертається за допомогою до кобелячан, до земляків. Він вже не перший, хто через газети прохає про порятунок. І вже не одну людину кобелячани гуртом врятували від смерті чи каліцтва.
Що робити? У всіх нас вдосталь своїх проблем та болячок. І матеріальних, і духовних. Усі ми у більшості своїй не є людьми багатими чи навіть просто матеріально забезпеченими. І наші гаманці, сейфи та трьохлітрові банки не «пухнуть» від зайвих грошей.
Але людину потрібно врятувати. І тому потрібно жертвувати. Можливо, Ваша тисяча, сотня, десятка чи навіть гривня, пожертвувана на операцію земляку, стане вирішальною. Можливо, саме її не вистачає для того, щоб зібрати потрібну суму. І через місяць, два, рік, побачивши в Кобеляках веселого та усміхненого Власенка, Ви подумаєте: «Це ж я рятував його».
Гроші на лікування Анатолія Власенка можна залишати в редакціях газет «Колос» та «ЕХО» або передавати йому. Телефони для зв’язку: 3–49–37, (050)774–06–27
