Якщо представники влади в Києві та на місцях не почнуть нарешті виконувати свої функціональні обов’язки, то через 2-3 роки в державі не буде доріг із асфальтним покриттям. Їх роздавлять фурами і переорють.
Тему для написання цієї статті запропонував один із кобеляцьких фермерів. Він навіть зголосився провезти автора на своєму автомобілі автодорогами Кобеляцького району. Точніше, тим, що від них залишилось. Враження дійсно далекі від приємних. Більшість автодоріг району фактично зникли, за виключенням хіба що траси державного значення. М’яко кажучи, асфальтне покриття вже важко відрізнити від ґрунтового між полями. Особливо в тих місцях, де в цьому році вирощували цукрові буряки. Ґрунт, витягнутий машинами і тракторами на асфальт, укрив його шаром різної товщини протягом десятків кілометрів. І візуально заасфальтовану дорогу справді важко відрізнити від ґрунтової.
Фермер, який «підкинув» тему, вважає, що основний внесок у руйнування доріг району робить агрофірма «Добробут». Адже саме ця структура залучає для вивезення врожаю десятки (якщо не сотні) одиниць великовагової техніки. І саме з бурячних полів на автошляхи потрапляє найбільше бруду. Хоча визнає фермер і той факт, що свою дещицю у знищення доріг вносять і його колеги. Причому цей внесок заключається не лише у використанні великовагової техніки та забрудненні доріг. Існує ще один нюанс, про який воліють не згадувати ні аграрії, ні контролюючі органи, ні виконавча влада. Справа в тому, що в гонитві за прибутками чимало сільгоспвиробників штучно збільшують площі орних земель. Як саме? Та дуже просто: розорюють обочини доріг. При уважному вивченні автошляхів Кобеляччини можна побачити, як у деяких місцях відстань між розораним ґрунтом і асфальтом ледве перевищує один метр. На інших ділянках плуги вже вигортають насипи зі щебеню і змішують їх із чорноземом.
Влада декларує й імітує
Між тим, у цьому році українська влада, за словами Прем’єра Миколи Азарова, задекларувала початок нової кампанії з наведення порядку у сфері вантажоперевезень. Микола Янович заявив, що збитки «Укравтодору» лише через перевантаженість автомобілів становлять щороку 2 мільярди гривень. Величезні машини, їдучи із зайвим вантажем у спеку, руйнують 2 тисячі кілометрів доріг.
У результаті була прийнята Постанова Кабміну, яка збільшує розмір штрафів за перевантаженість автомобілів. І вже з липня покарання для водіїв можуть сягати 1700 гривень, а для посадових осіб і підприємців — 17 тисяч. Для того, щоб відстежувати вагу, яку перевозять автомобілі, на дорогах установили 38 зважувальних комплексів.
Нібито заходів ужили, тож повинен бути і результат. Та його немає. Точніше, є, але негативний. Тому що дороги продовжують руйнувати шаленими темпами. Чому? Та тому, що влада вчергове імітує справжню діяльність. Іншими словами, усі оті пункти працюють із мінімальним коефіцієнтом корисної дії, а штрафи платять одиниці. Щоб зробити подібний висновок, досить лише проаналізувати офіційні заяви.
Отож, у липні, коли були запроваджені нові штрафи, численні електронні та паперові ЗМІ повідомляли, що за даними «Укравтодору» більше 80% транспортних засобів їдуть із перевищенням нормативів за вагою. Якщо ж говорити про перевезення зерна і буряку, то в цьому випадку зайву вагу везуть 100% машин. Це, до речі, підтверджують і кобеляцькі підприємці, пов’язані з вантажоперевезеннями. І тут же, у ЗМІ, Олег Слободян, один із чиновників Укртрансінспекції, заявляє, що з квітня до червня його підлеглі перевірили 8,5 тисяч транспортних засобів, виявили порушення у 390 перевізників і наклали штрафи на суму 634 тисячі гривень. Починаємо рахувати. І, якщо вірити наведеним цифрам, то із зайвою вагою їздять не 80-100% фур, а лише 4,6. А середній розмір штрафу становить 1625 гривень 64 копійки.
Ми вирішили поцікавитись, як у Кобеляцькому районі виконують Постанову Кабміну. Візуально — виконують. Картинка для засобів масової інформації таки створена. На посту ДАІ, що на трасі Дніпропетровськ-Решетилівка, щоденно встановлюють зважувальне обладнання. Але знову ж, питання в ефективності цього процесу.
Та почали ми не з пункту зважування, а з «Райавтодору». Саме там працюють люди, у чиї обов’язки входить ремонт доріг. Хто-хто, а вони мають знати, як потрібно поводитись із асфальтним покриттям.
На запитання відповідав головний інженер підприємства Микола Чумак. Почали ми з розорювання доріг. Фахівець пояснив: «На кожен автошлях у районі є технічна документація. І там усе вказано: розміри узбіччя, відкосу, резервної смуги. Найнижча категорія — у кобеляцьких доріг: п’ята. Так от, навіть вона передбачає резервну смугу шириною не менше чотирьох метрів. Безумовно, ні про яку оранку за метр від асфальту й мови бути не може. Та в нас немає фахівця, який би стежив за дотриманням усіх цих нормативів. І за 30 років роботи я не чув, щоб когось за щось подібне покарали».
Також Микола Чумак підтвердив, що існують вимоги і до процесу перевезення буряків. Зокрема, вивозити сировину на асфальт можна лише в заздалегідь спланованих з’їздах. Вони, до речі, внесені у відповідну технічну документацію. Зараз же аграрії самостійно вирішують, у якому місці витягувати на асфальт тонни чорнозему.
Надія лише на Януковича?
Описавши загальну ситуацію із збереженням доріг як у державі, так і в Кобеляцькому районі, співробітники «ЕХО» спробували дізнатись, хто ж у районі персонально відповідає за стан шляхів. І от, що з цього вийшло.
Владислав Скрильник, співробітник районного відділення ДАІ, повідомив: «Ми обстежуємо стан дорожнього покриття на дорогах міста і району. З цього приводу направляємо приписи, на яких ділянках автошляхи в найгіршому стані. Однозначно відповісти важко. Наприкінці осені ми зафіксували дуже значну ямковість на дорогах Поводи-Лучки, Колісники-Озера, Комендантівка-Вібли. Інформація про це є». Перевіркою перевищення допустимої вантажопідйомності співробітники ДАІ не займаються. За дозволами про перевезення понаднормових вантажів до них ніхто не звертається. Це — прерогатива обласного управління ДАІ. Дозволів на облаштування виїздів із бурячних полів кобеляцькі «даішники» не надають. Стан забрудненості асфальтного покриття ґрунтом теж не перевіряють.
Валерій Буряк, заступник голови РДА, також підтвердив, що виконавча влада не має механізмів впливу на стан роздавлюваності та розорюваності кобеляцьких доріг.
Єдине місце, де в Кобеляцькому районі ведеться хоча б якийсь контроль за навантаженням на дороги, є стаціонарний пост ДАІ, що поряд із селом Сухинівка. Там практично щодня працює пересувний пункт зважування вантажних автомобілів. Він підпорядковується облавтодору. Віталій, один із працівників пункту, розповів: «Машина наїжджає на платформу. Обладнання видає дані про загальну вагу та навантаження на вісь. Загальна маса машини не має перевищувати 38 тонн. Штрафні санкції за перенавантаження визначається за спеціальною формулою. Вони можуть досягати і десятків тисяч гривень».
Якоїсь статистики з приводу того, автомобілі з якими вантажами (зерном, буряком, щебенем) найчастіше порушують відповідні пункти Правил дорожнього руху, працівники пункту зважування не ведуть. У ході розмови також стало відомо, що в них немає чітких інструкцій із приводу того, які авто потрібно зважувати. Усе віддається на «відкуп» працівникам ДАІ, які чергують поряд. Тобто, даішники зупиняють не кожну четверту, десяту чи соту вантажівку, а будь-яку, на свій вибір. До речі, під час спостереження, проведеного журналістами за роботою пункту, не вдалось зафіксувати жодного випадку, коли б перевіряли вагу фур, котрі перевозять буряк.
Отже, що залишається для висновку? Контроль за станом збереження доріг у районі практично не проводиться. Дієвої взаємодії між службами та органами, покликаними зберігати і розвивати дорожню інфраструктуру, немає. Відсутня і чітка та зрозуміла для громадськості схема визначення першочерговості проведення ремонту дорожнього покриття. Усе віддано на розсуд окремих чиновників. Захотів співробітник ДАІ махнути жезлом — махає. Не захотів або отримав вказівку не чіпати машини з буряком — не махає. Живе районний чиновник у Канавах — роблять дорогу туди. Вибрали чи призначили на посаду чоловіка з Яблуневого — шляховики тій дорозі більше уваги приділяють. А ще бувають випадки, коли «на район» обласне керівництво приїжджає, як от, скажімо, у Ганжівку — воду пити. Тоді там у ями якусь суміш сиплять.
Ситуація безрадісна, що й казати. Щоправда, Президент Янукович нещодавно заявив, що у 2014-ому році влада приділить увагу дорогам. Щось на зразок Року доріг у нас буде. Радіти цьому чи боятися — от що незрозуміле. Рік села в нас уже був. І що в наслідку? Невдовзі вже й сіл не залишиться.
Підхід теперішньої кобеляцької (та й взагалі української) влади до стану збереження доріг, дотримання законності, розподілення соціальних благ і всього іншого яскраво засвідчує перший цьогорічний снігопад. Як відомо, у державі, отже, і в шляхових організаціях катастрофічно не вистачає коштів. Тому працівники «Райавтодору», економлячи пісок, сипали його на дорозі Кобеляки-Білики лише на підйомах і спусках. Водночас до невеличкого села Яблуневе дорога записана піском повністю. А все через те, що там живе непростий член непростої партії Юрій Тагадюк. Швидше всього, такий вибірковий підхід очікує жителів Кобеляцького району та всіх українців і в 2014-ому році. Якщо у ваших населених пунктах не живуть непрості члени непростої партії, то вам ще довго доведеться чекати ремонту від Януковича.
