Читайте також:
Щедрий вечір, добрий вечір!
У народній традиції обидва свята об'єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки.
За стародавнім міфом, окрім сина, у всеєдиного Лада, вірного побратима бога Місяця, була ще донька, яку всі називали Миланкою, бо вона була така мила й чарівна.
Одного разу коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій викрав із срібного терема Миланку й заховав у підземному царстві. Визволив її славний богатир Безпальчик-Васильчик і з нею одружився. Ось чому на Щедрий Вечір ще святкують Василя, у жертву приносять свиню, яка вважається місячною твариною, а Васильчик став покровителем цих тварин. Тому, за народними звичаями, на Меланку готували свинячі нутрощі, по них ворожили, який буде врожай, а з свинячих ніжок варили "дриглю", щоб у людей не боліли ноги. Вшановували Меланку за якомога багатшими столами, бо то є продовження Щедрого Вечора з усіма його добрими богами і душами предків.
Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю – щедру. На відміну від багатої, її можна заправляти скоромниною. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.
Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця, тобто тоді, коли володарює усяка нечиста сила.
За давнім звичаєм перебрані, закінчивши ритуальний обхід, вранці йшли на роздоріжжя палити "Діда", або "Дідуха", — снопи, соломи, що стояли на покуті від Святого вечора до Нового року, потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою.
А наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком.
Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять - тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.
Ввечері цього дня дівчата ворожать.
В різних районах України існують свої форми ворожіння. Ось де-які з них:
* виходять на вулицю, і яка тварина зустрінеться першою - таким і буде суджений: якщо пес, то лихим а життя собачим, вівця - тихим і сумирним, тощо;
* біля воріт насипають три купки зерна, а вранці перевіряють: якщо нечіпане, то сімейне життя буде щасливим, і навпаки;
* кладуть під подушку гребінця і, лягаючи спати, промовляють:"Суджений-ряджений, розчеши мені голову!". Хто присниться, з тим і випаде одружитись...
Окрім ворожіння, в ніч на Старий Новий рік люди намагалися завбачувати прикмети:
* якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби;
* якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини;
* якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір;
* якщо падає м'який сніг, - на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим;
* який перший день у Новому році, то й рік буде такий;
* якщо на Меланії відлига, то чекали теплого літа.
14 січня 2010, 10:38 | Полтавщина | Культура та освіта
Додати коментар
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном
