Стільниковий зв'язок. Коли я вперше почув цей вираз на уроці фізики, то подумав, що всі ці людські блага існують десь далеко за океаном, у Америці або, можливо, в Австралії. І на моєму віці кращого зв'язку, ніж провідного, напевно, й не буде. Та прогрес рухається дуже швидко. І не встиг я закінчити школу, як на день народження батьки подарували мені мобільний телефон. Звичайно, його важко зараз назвати сучасним, але в ньому було меню, зі зрозумілою мені мовою, та функція смс. Цей набір, до речі, мене повністю задовольняв. Та не встиг я подолати навіть "екватор" свого навчання в інституті, як мої одногрупники почали купувати собі кольорові поліфонічні моделі. І подарунок моїх батьків на фоні їх покупок виглядав справжнім "динозавром". Та протягом усього часу з нашими мобільними телефонами траплялись різні непередбачені ситуації: хтось учив свій апарат пірнати, дехто — літати, а комусь навіть вдавалося зробити і перше, і друге. От тоді найстрашнішим ставав не візит до стоматолога, а похід в сервіс центр. Тому що дуже часто ремонт телефону прирівнювався фактично до купівлі нового кишенькового апарату. Отож, свої "мобільники" ми берегли як зіницю ока. Були окремі особистості, які на свої телефони одягали чохли, а потім носили їх ще й у спеціальній сумочці. До речі, щоб задовольнити свої духовні потреби ми дуже часто здійснювали екскурсії до салонів мобільного зв'язку, як до музеїв. До того ж ціни на пристойні моделі апаратів дорівнювали платі за один рік мого навчання в інституті. У багатьох моїх знайомих навіть стимул був підзаробити, щоб назбирати собі на новий модний телефон. А коли у мене з'явився мобільний кишеньковий апарат із камерою, фотоспалахом та бездротовим зв'язком, то моїй радості та гордості за себе не було меж. Я користувався ним більше року. Та потім сталася прикра ситуація: ми ремонтували автомобіль і я залишив телефон біля автомобіля, а коли заїжджав у гараж, наїхав на нього. Я був у розпачі. Приблизно у такому, якби зранку ви купили останню модель смартфону від Apple, а опівдні розламали його навпіл. До речі, полагодити телефон коштувало мені тоді, як оплатити ремонт iphone зараз. Та він попрацював ще близько двох місяців, а потім вимкнувся назавжди. Відтоді минуло багато часу, у мене змінився не один телефон. Та тепер я затямив для себе дуже важливу істину: не важливо, який у тебе "мобільник", він ніколи не додасть тобі статус, головне — самому бути людиною.
