Перед Великоднем новосанжарські волонтери побували практично на всіх ділянках східного фронту. Відвезли паски та великодні привітання бійцям із Новосанжарщини до Сєверодонецька, Щастя, Авдіївки та Пісків.
У великодній вояж східним фронтом вирушили волонтери Юлія Солодка та Ігор Нещадим, водіями були Дмитро Городницький та Геннадій П’ятак. За два дні новосанжарці проїхали близько тисячі кілометрів і привітали із Великоднем кільканадцять бійців‑земляків.
— Цього разу їздили автобусом «Форд-транзит». Завантажений він був «під зав’язку». Не брали ні картоплі, ні інших овочів. Лише паски, крашанки та індивідуальні передачі хлопцям, — розповідає Юлія Солодка після повернення з виснажливої поїздки.
Щоб уявити, наскільки великий за протяжністю маршрут подолали волонтери, пропонуємо простежити за їх пересуванням сходом за допомогою карти «Google Maps». Це для тих, у кого є Інтернет і п’ять хвилин вільного часу.
1. Нові Санжари — Сєверодонецьк. Відстань по трасі 385 кілометрів.
У Сєверодонецьку волонтери відвідують бійця 24‑ї танкової бригади Віталія Лук’янчука з Нових Санжар. Передають паски, солодощі, листи від дітей із вітаннями.
2. Сєверодонецьк — Новотошківське. Відстань 37,5 кілометрів.
У Новотошківському знаходять розвідника Юрія Авінька із Лелюхівки. Окрім пасок, солдатам передають необхідні ліки.
3. Новотошківське — Райгородка. Відстань 46 кілометрів.
У цьому місті на Луганщині у складі батальйону «Полтава» служить новосанжарець Світлан Карюк. Паски та привітання волонтери роздають тут практично на кожному блок-посту, адже переважна кількість бійців — з Полтави або Полтавщини.
4. Райгородка — Денежникове. Відстань 35 кілометрів.
Тут волонтери відвідують одразу двох земляків: Івана Бодака та Романа Васіна.
5. Денежникове — «Фасад» (місто Щастя). Відстань 44 кілометри.
Не лишається без уваги перед святом Сергій Сім’ян із Шедієвого. Нагадаємо, що до збору пасок долучилася і школа у його рідному селі. За допомогою волонтерів гостинці подолали відстань у понад п’ятсот кілометрів та опинилися на святковому столі бійців української армії.
6. «Фасад» — Краматорськ. Відстань 173 кілометри.
У Краматорську волонтери зупиняються на ночівлю у своїх друзів із колишнього батальйону «Січ» (зараз — четверта рота батальйону «Київ‑1»). Зустрічають тут і «січовика» Аркадія Піщанського, мати якого проживає у Нових Санжарах. Також у Краматорську відвідують Руслана Подольника із Кустолового, якому просто-таки цілим селом збирали гостинці та індивідуальні посилки.
7. Краматорськ — Часів Яр. Відстань 44 кілометри.
У протитанкових військах також є земляки із Новосанжарщини. Одному з них, Руслану Очеретьку, відвозять гостинці, зібрані перед поїздкою у різних куточках району.
8. Часів Яр — Авдіївка. Відстань 70 кілометрів.
Тут також провідали двох солдатів: Руслана Коношенка та Женю Крима, якому відвезли індивідуальні посилки з Галущиної Греблі.
9. Авдіївка — Піски. Відстань 14 кілометрів.
Рідкість, щоб бійці з одного району потрапляли у одну частину. А у Пісках зараз воюють двоє бійців з одного села: Олександр Шелюг та Олександр Мар’ян із Крутої Балки. Вони тим більше були раді волонтерам, оскільки ще й один із водіїв, Геннадій П’ятак, також із Крутої Балки.
Таким чином за два дні волонтери подолали дорогами сходу України близько 850 кілометрів. Щоб ви могли уявити цю відстань — приблизно стільки ж складає дорога з Нових Санжар до Львова.
А потім додали до них ще 335 км — відстань від Пісків до Нових Санжар. Поїздка цього разу обійшлася практично без пригод. Якщо не рахувати пробитий в Ізюмі скат. Замінити його у перевантаженому автобусі було непросто, але новосанжарцям допомогли колеги, волонтери з Києва.
