У житті людей, які займають відповідальні посади та розпоряджаються бюджетними коштами, так буває: і не вкрав нічого, і хабара не взяв, а кримінальна справа є.
Історія, про розвиток якої мова піде нижче, розпочалася восени минулого року. нагадаємо, що восени 2015 року в Кобеляках були проведені роботи з благоустрою майданчика поряд із Меморіалом козацької слави. Замовником робіт виступала міська рада, виконавцем — комунальне підприємство «Водоканал». Відбувалось усе це ще тоді, коли міськраду очолював Олександр Ісип. Потім пройшли вибори і кобелячани обрали собі нового міського голову Олександра Копельця. І саме він, по теорії, мав би підписати розпорядження і заплатити гроші за виконані «Водоканалом» роботи. А паралельно оплатити рахунки, виставлені підприємством «Кобеляцький будсервіс» за асфальтування тротуарів по вулицях. Акти виконаних робіт при цьому вже були підписані Олександром Ісипом. Гроші не перерахували із технічних причин.
Та Олександр Копелець не став перераховувати кошти ні «Кобеляцького будсервісу», ні «Водоканалу». У нового міського голови і депутатського корпусу, вочевидь, виникли сумніви щодо якості проведених робіт. Тим більше, що асфальт під автостоянкою поряд із Меморіалом почав відлущуватися. Для перевірки була створена спеціальна депутатська комісія. Її очолив Анатолій Кучеренко, а до складу комісії увійшли Галина Пуха, Андрій Заїка, Андрій Мельник та Олег Сіроштан. Депутати добросовісно виконали певний обсяг роботи..
І написали звіт від 18 січня 2015 року. У ньому повідомили про результати перевірки підрядних робіт наступних об’єктів: Меморіалу українському козацтву по вулиці Шевченка, спортивного майданчика «Екстрим» по вулиці Касьяна та капремонту тротуарів по вулиці Червоноармійській. Комісія у своєму звіті зазначила, що площа асфальтного покриття відповідає заявленій. Як зазначив Анатолій Кучеренко:
— Усе сходиться до сантиметра.
Перерахували депутати і поребрики, ліхтарі, лавочки. Усе зійшлося. Були висловлені деякі зауваження до документації. Крім того, депутатам здалося, що плитка на майданчику, котра навколо меморіалу, просіла, а асфальт не дуже якісний. Та вони чесно зазначили, що не є фахівцями в цій галузі. І рекомендували залучити до більш детальної перевірки якусь сертифіковану організацію. У останньому реченні свого звіту члени комісії написали: «Тому комісія пропонує перенести розгляд цього питання на весну із залученням відповідної обласної експертної комісії». За те, щоб затвердити цей звіт, депутати міськради дружно проголосували на сесії, що відбулася 22 грудня 2015 року. До розгляду питання вирішили повернутися у квітні 2016‑го.
Проголосували і забули
Із того часу минуло п’ять місяців. Як і очікувалось, ніхто до розгляду питання (у всякому випадку публічно) не повертався. Автор статті кілька разів звертався з відповідним запитанням до голови комісії Анатолія Кучеренка. Анатолій Іванович підтвердив, що комісія більше не збиралася і фахівців із області для перевірки якості асфальту не запрошували. Та це зовсім не означає, що ситуація не отримала розвитку.
По-перше, асфальт благополучно достояв до весни.
По-друге, редакція «ЕХО» направила кілька запитів про надання публічної інформації. Зверталися ми до голови комісії Анатолія Кучеренка, міського голови Олександра Копельця та директора «Кобеляцького будсервісу» Олександра Чініна. Потрібно всім їм віддати належне. Ми отримали відповіді вчасно і по суті. І ось, що стало відомо.
Як повідомили Олександр Чінін і міська рада, 28 грудня, тобто, через шість днів після сесії, на якій депутати проголосували за те, щоб повернутися до розгляду питань у квітні, «Кобеляцькому будсервісу» були перераховані кошти за тротуар на Червоноармійській у сумі 144 тисячі 690 гривень. А ось «Водоканалу» 60 тисяч за роботи з капремонту Меморіалу українському козацтву не надійшли й до сьогоднішнього дня. Підстави: «Звіт тимчасової контрольної комісії від 18.02.2015 року» та «Рішення другої сесії Кобеляцької міської ради сьомого скликання від 22.12.2015 року. Повернутися до цього питання у квітні місяці». Це — цитата із відповіді міськради на запит «ЕХО».
Хоча ні в рішенні комісії, ні в матеріалах сесії немає жодного слова про те, що «Кобеляцького будсервісу» заплатити потрібно, а «Водоканалу» — ні. Виходить щось схоже на стару казку про Сороку-Ворону, яка тому дала, а тому не дала. А, можливо, як і передбачав автор статті в одній із попередніх публікацій, у міськраді зрозуміли, що Чінін у суд подасть, а Дяченко — ні. Класичний приклад подвійних стандартів. Та й це не головне.
Події розвивались і далі. Справа у тому, що із 60 тисяч, які міськрада не заплатила рідному, але чомусь нелюбимому «Водоканалу», 28 тисяч комунальники були винні вже згаданому Чініну за асфальтування. Директор «Кобеляцького будсервісу», трішки почекавши, звернувся у квітні до Господарського суду із позовом до «Водоканалу». Уже відбулося перше засідання. Наступне буде в червні. Швидше за все, суд задовольнить вимоги «Кобеляцького будсервісу» і стягне з міського підприємства борг із пенею. Якщо «Водоканал» вчасно не заплатить, то його рахунки будуть заблоковані. Але і це не головне. Чи й не проблема, ну не буде нормально функціонувати підприємство, яке подає воду кобелячанам. І що з того? Дощі ж ідуть.
Якщо все відбудеться так, як написано вище, то міське комунальне підприємство зазнає збитків. І за це комусь доведеться відповісти. А у Кримінальному кодексі України є аж дві відповідні статті під номерами 364 «Зловживання владою або службовим становищем», яка в разі настання тяжких наслідків передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 8 років та права займати певні посади, та номером 367 «Службова недбалість». Тут покарання більш м’яке: позбавлення волі на строк від 2 до 5 років та права обіймати посади.
Та й це не головне. Ще невідомо, чи звернуть доблесні правоохоронці увагу на події у міськраді. А якщо й звернуть, то невідомо, кого покарають: Дяченка чи Копельця. Формально платити Чініну мав Дяченко. Але грошей на це не дав Копелець, не виконавши договірні зобов’язання перед «Водоканалом», посилаючись на рішення сесії, у якому, повторюся, про це немає жодного слова.
Головне, на суб’єктивну думку автора статті, те, що подібний прецедент показує поганий приклад іншим керівникам та суспільству. Юристи називають це правовим нігілізмом. Хочу посеред міста копати котлован, не маючи ні проектів, ні дозволів на зняття ґрунту, — копаю. Не хочу договір виконувати — не виконую. Ну, приймали депутати рішення, голосували, комісія працювала — та й Бог із ними, переплямкають. Тим більше, що вони про цю історію вже й забули. А ось комусь дуже не хочеться платити — і не платить. Об’єкт же «піпірєднікі» зробили. Так то воно так. І, швидше за все, Олександр Олександрович не будував би тих об’єктів. У нього своє бачення розвитку міста, на яке, до речі, він має безсумнівне право як законно обраний міський голова. Але ж.. Хотілося б згадати події далеких 2000-х років. Тоді Олександр Копелець як голова РДА започаткував на місці розваленого кінотеатру «Іскра» будівництво спортивного комплексу. Потім його звільнили з посади. І доводити об’єкт «до розуму» довелось вже Анатолію Таранушичу та Олегу Решетилу. У тому числі і дооформлювати численні документи, яких просто не було. І гроші вони платили. А уявімо ситуацію, якби Анатолій Олексійович та Олег Миколайович відмовилися продовжувати будівництво. То ж «піпірєднік» започаткував. І не було б у Кобеляках чудового спортзалу.
Отака асфальтна історія із кримінальним присмаком. І не вкрав ніхто нічого, і хабара не взяв. А статті у кодексі є. Вирішити це питання без скандалу і криміналу можна. Потрібно лише взяти і перерахувати «Водоканалу» хоча б те, що підприємство винне «Кобеляцькому будсервісу».
