До редакції звернувся житель села Лісне, що знаходиться на території Сухинівської сільської ради. Він розповів, точніше, навіть виклав у письмовій формі, історію свого конфлікту з агрофірмою «Добробут». На думку Станіслава, агрофірма самовільно обробляє його земельний пай, а місцеві правоохоронці нічого не роблять, аби цьому завадити.
Ось, що написав Станіслав:
— У п’ятницю 15 липня, увечері, я поїхав на свою приватизовану земельну ділянку і вкотре побачив, що там відбулися незаконні дії. Невідомими особами була скошена пшениця та проорано по межі. Ще ранньою весною я їздив на свою земельну ділянку, тоді ще пай, і бачив, що там посіяна озима пшениця. До правоохоронців вирішив звернутися не одразу, адже на той момент ще виготовляв необхідну технічну документацію. Зрозуміло, що всіх правовстановлюючих документів у мене ще не було. Як це часто буває, виготовлення документів дещо затяглося в часі. Та все ж пай я приватизував.
— На заяву, подану до Кобеляцького райвідділу поліції, мені відповіли фактичною відпискою. Ніхто нічого не розслідував. Поліцейські звернулися за поясненнями до адміністрації «Добробуту». Ті відповіді не надали. На цьому все закінчилося. Цікаві методи роботи у кобеляцьких поліцейських, чи не так? Імовірні злочинці не захотіли з ними спілкуватися і правоохоронці на цьому й заспокоїлися. Багато вони злочинів розкриють отак «працюючи»? Про дії, точніше, бездіяльність, поліції я повідомив місцеву прокуратуру. Чекаю відповіді. І продовжую розслідування самотужки.
— Повертаючись до подій 15 липня. Ввечері я подзвонив за номером 102 та викликав оперативну групу поліцейських. Чекав довго, доки приїхали. Не представились і спілкувались через відкрите вікно автомобіля. Потім запропонували сісти до них у автомобіль. Почали розпитувати, чи то я сіяв ту пшеницю і чи за свої кошти. У мене склалося враження, що поліцейські пробували захищати людей, які посіяли пшеницю. Думаю, що вони чітко знали про кого йдеться. Адже інспектор Білаш у розмові згадував агрофірму «Добробут». У мене є диктофонний запис цієї розмови. На місце події, тобто, на поле, при мені ніхто не виїжджав. Хоча я пропонував це зробити. Вважаю важливим моментом той факт, що з усього великого поля пшениці викосили лише ту, яка знаходилась на моїй землі. Буквально напередодні я відвіз в агрофірму «Добробут» заяву, що межі моєї приватизованої землі встановлені і попередив про неприпустимість їх порушення. Юрист Олена Миколаївна пропонувала мені підписати акт, згідно із яким «Добробут» передає мені ділянку. Та я відмовився це робити, тому що на документі не було дати і підпису відповідальної особи.
— Дещо раніше, розуміючи, що мою землю засіяв таки «Добробут», я намагався домовитись із ними про компенсацію. Мав розмову із Олександром Приходьком на цю тему. Але згоди ми не дійшли. Приходько пропонував мені отримати стандартну орендну плату. Я на цей варіант не погодився, адже ніяких договорів із «Добробутом» не підписував.
— Скошену пшеницю я вважаю своєю власністю. Навіть, якщо «Добробут» посіяв її на моїй землі помилково. Це агрофірмі потрібно було звернутися до суду, аби довести своє право на пшеницю, а не швиденько збирати врожай.
— Тепер до суду змушений буду звертатися я. Та для цього мені необхідні документи з поліції, де був би зафіксований факт звернення та те, що пшеницю таки скосили. Як я вже зазначав, правоохоронці чомусь не поспішають виконувати свої обов’язки. Про це я вже написав скаргу.
Станіслав привіз цього листа в редакцію особисто. І заявив, що всі розмови дійових осіб фіксував на диктофон. Пізніше він передзвонив і розповів, що частину його земельної ділянки задискували.
Безумовно, для повноти і об’єктивності картини необхідно отримати коментар від працівників агрофірми «Добробут» та відділу поліції. Та відповідь поліцейських, яку нам продемонстрував Катричок, дійсно ніякої критики не витримує. Ми спробуємо дізнатися, що думають із цього приводу поліцейські і працівники «Добробуту». Та один остаточний висновок із цієї історії можна робити вже сьогодні. Станіслав Катричок, до речі, із ним теж погоджується, а ми про це вже писали. Власникам землі терміново потрібно об’єднуватися і створювати щось на зразок профспілки чи громадської організації. Лише таким чином вони зможуть дійсно ефективно захищати свої права й інтереси.
