Про поліцейську етику

Про поліцейську етику

У мене є друзі серед працівників поліції. З деякими офіцерами ми щотижня разом граємо у футбол. І більшість поліцейських у житті, поза роботою, — цілком нормальні люди. Це я до того, що не маю упередженого ставлення до людей у поліцейській формі.

Утім, сьогодні я хотів би написати про поліцейську етику. Якщо така існує, звичайно. Пригадую, нещодавно один знайомий із сусіднього району розповідав мені про місцевого працівника поліції. У неробочий час той міг активно зловживати алкоголем і гасати «під мухою» на автомобілі. І не бачив у цьому нічого поганого. Він же не на роботі. Але, по-перше, їздити п’яним не можна ні у формі, ні без форми. А по-друге, має все ж таки існувати поліцейська етика, чи не так? Сьогодні поліцейський не у формі — і добре напивається у кафе. А завтра він — «при ісполнєніі» і виводить із кафе свого вчорашнього друга по чарці. І логічно чує на свою адресу:

— Та ти ж — такий самий!

На цьому авторитет поліцейського починається і закінчується.

Окрема історія — мелодії на мобільних телефонах працівників поліції. Хто чув — той зрозуміє, про що мова. Коли чуєш мелодію типу «Стоп, мусорок, не шей мне срок», автоматично уявляєш якогось кримінального вуркагана. І з подивом бачиш, що дзвонить мобільний у… лейтенанта поліції. Чомусь «зеківська» музика в особливій пошані у людей у погонах. Я, звісно, пам’ятаю, що у Конан Дойла головний його персонаж Шерлок Холмс манерами і звичками також більше нагадував представника злочинного світу. Але у нинішньому світі хотілося б, щоб поліцейський і злочинець усе ж таки різнилися. І ті, й інші — п’ють, ганяють підшофе на машинах і слухають шансон. Як тоді розібрати, де хто?

І нарешті про землю. Десь у цьому номері прочитаєте про сесію у Сухій Маячці. І про те, як два керівники новосанжарської поліції вирішили отримати собі по 2 гектари землі. Нічого погано у цьому не було б, якби ідея написати заяву на землю не народилася у них після звернення людей до них же за допомогою. Приїхали мешканці Сухої Маячки до керівника поліції, попрохали допомогти вирішити земельний спір. Він пообіцяв. А сам, напевно, подумав: «Вони за землю сперечаються? А давай-но я цю землю собі заберу — і ніякого спору не буде». Такий собі Робін Гуд на новий лад — забирає у багатих і бідних і віддає… собі.

У тому, що Олександр Мартиш та Андрій Власенко написали звернення на виділення землі, немає ніякого порушення закону. Як громадяни України вони цілком мали право це зробити, а ось як офіцери поліції — ні.


Автор: Володимир ПАРШЕВЛЮК, «ЕХО»
Поділитися:
28 жовтня 2016, 08:51 | Регіон: Нові Cанжари | Категорія: Редакційна | Сторінка для друку
Читайте також:

1. Maks73 / 28 жовтня 2016, 10:38 Вставити цитату
Володя, а в тебе случайно нема знайомих серед служителів культу? Батюшки он брейк у кафе танцюють та мармизи один одному молотять, а ти про їхню етику нічого не пишеш. А серед журналістів часом знайомих нема? Я чула про одного, який представляв загальнополітичну газету й водночас одну партію, "Свобода" називається. Даже палив і замальовував краскою портрети своїх політичних опонентів на дошці пошани, за шо був призначений головою держадміністрації. Після того знову вернувся в загальнополітичну газету розказувати, як влада повинна працювати і яку мораль сповідувати. Ти про його етику нічого не знаєш?
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Щоб прокоментувати матеріал, Вам необхідно зареєструватися, або увійти на сайт під своїм логіном



Редакційна

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації