Картингісти з Нових Санжар повернулися з національного турніру пам’яті, який пройшов 23‑го жовтня у місті Полтава.
Вольовий фініш
Рев двигунів і виск гальмівних колодок. На картодромі у Полтаві відбуваються фінальні заїзди Національного чемпіонату пам’яті. Учасники — з усієї України. Хтось приїздить командою, когось привозять заможні батьки. Рівень оснащення та потужності картингів — також залежно від фінансових можливостей. Є суперпотужні «Чезети», є більш скромні «Мінськи» чи «Карпати». Серед десятків інших машин — і дві новосанжарських. За кермом картингу під номером «5» — Артем Коломієць, номером «8» керує Нікіта Брехачко. Напередодні хлопці тренувалися на цьому ж трекові, щоправда, карт Нікіти зламався і його довелося ставити на колеса перед самими змаганнями. Суддя змахує прапорцем — машини стартують. На жаль, «вісімка» Брехачка зупиняється вже на половині першого кола: у машини зникає запалювання. Артем Коломієць проїжджає перший заїзд, але і на його картові ламається карбюратор. За дві години часу до наступного заїзду тренери та учасники намагаються усунути поломки: оперативно ставлять на «п’ятірку» новий карбюратор. Ламаються не лише машини новосанжарців. У їх більш забезпечених конкурентів наглухо клинить двигун потужної «Чезети».
У другому фінальному заїзді з двох новосанжарських учасників стартує лише один. За кілька кіл до фінішу на «п’ятірці» Артема Коломойця ламається кришка на новому карбюраторі. Йому доводиться завершувати гонку, тримаючи тросик газу рукою. Учасник із Нових Санжар таки завершує гонку. І, як з’ясовується трохи пізніше, за сумою двох заїздів стає третім у категорії «Популярний — юнаки». І отримає заслужений кубок та грамоту від організаторів змагань.
Цього дня у рамках змагань відбувається більше десятка заїздів у різних категоріях. Наприклад, у «Мікро» на трек виїздять зовсім маленькі дітлахи, які, між тим, досить вправно долають круті повороти і сміливо тиснуть на газ на прямих ділянках траси. За змаганнями старших учасників турніру, звісно, спостерігати цікавіше. Тут боротьба точиться упродовж усіх дванадцяти кіл заїзду. Картинги розганяються до шаленої швидкості, а на поворотах учасники ідуть «в атаку» на конкурента і, в разі успіху, лишають його позаду. І все це — під оглушливий рев двигунів, у супроводі пахощів спаленої на трекові резини. У відсутності видовищності картинг точно не звинуватиш. І ті глядачі, які, незважаючи на прохолоду недільного жовтневого дня, таки прийшли на трек, точно не пожалкували.
Картинг розвивають благодійники і добрі люди
Змагання у Полтаві могли б лишитися для новосанжарців лише мрією, якби не допомога добрих людей і благодійників. Для того, аби кататися на турнірах, перш за все потрібна машина. У секції картингу при Новосанжарській СЮТ нормальної машини для змагань не було. Але тут прийшли на виручку друзі з Козельщини. Тренер тамтешніх картингістів Михайло Кравченко віддав новосанжарцям одну з машин за символічну орендну платню у 1000 гривень на рік. Окрім цього, козельщани подарували сусідам кілька комплектів резини і допомогли в організаційних моментах, які передували участі в турнірі.
Та цього було б замало для участі у змаганнях, якби у потрібний момент не знайшлися благодійники, яким тема розвитку картингу у Нових Санжарах не видалася абсурдною.
— Заняття у гуртку безкоштовні. Із батьків ми гроші не беремо та й не маємо права це робити. Але ж на змагання потрібні і паливо, і кошти для заявки, і постійні витрати на запасні частини. І змагання зокрема, показали це, коли довелося у спішному порядку міняти карбюратор. А перед тим на іншій машині — колінвал, — розповідає керівник гуртка картингу Олександр Шушура. — Добре, що знаходяться люди, які згоджуються нас підтримувати, яким не байдуже, чи буде завтра чим займатися у вільний час санжарським дітям.
Серед тих, хто фінансово допоміг відродитися секції картингу в Нових Санжарах, — Віктор Клюшник, Володимир Скубій, Вадим Хопта, Сергій Підопригора, Віталій Зімовець. Пальне для участі в турнірі збирали, як кажуть, з миру по нитці: 10 літрів дав відділі освіти, 10 — районна рада, 15 — райдержадміністрація, 20 — селищна рада. Новосанжарець Віталій Ранюк допомагає картингістам тим, що возить їх і на тренування, і на змагання. А це — теж немало, адже найняти транспорт із водієм — справа недешева.
Зараз секцію картингу в Нових Санжарах відвідують 16 хлопчаків, які щотижня займаються цікавим і незвичайним видом спорту. Якщо випадає погода, то всі разом їдуть на майданчик ДОСААФу неподалік сільгосптехніки і накатують кола на картингу. Коли лагодять машину, то допомагають також усі: хтось крутить гайки, хтось паяє, хтось міняє резину.
У планах керівника гуртка Олександра Шушури — участь у шкільних змаганнях на рівні області, де юні новосанжарці зможуть показати свої здобуті навички. У технічних планах — розширення бази гуртка.
— У ідеалі має бути по два двигуни на кожен картинг, щоб технічна поломка не виводила машину із змагань. Також плануємо поповнити автопарк картингів: нам обіцяли віддати кілька машин із обласної станції.
У Нових Санжарах неможливо потрапити на заїзд «Формули-1». У невеличкому селищі немає престижних стаєнь «Макларена» чи «Ферарі». Однак є гурток, у якому хлопчаки можуть отримати неоціненний досвід справжніх гонок і (хто знає?) через роки стати пілотом справжнього боліда «Формули».
