Науково-доведено, що алергію здатні викликати понад 70 продуктів харчування. Найчастіше це кава, какао, шоколад, цитрусові, полуниці, ракоподібні (креветки, річні раки, омари та краби), молоко, риба, яйця, селера, гірчиця, сезам, горіхи (волоські, фундук, арахіс) тощо. Причому особливість виробництва кондитерських виробів така, що навіть якщо рецептура того чи іншого виробу взагалі не передбачає використання горіхів, вони все одно можуть потрапити туди шляхом так званого «перехресного забруднення», тобто коли перед цим продукція з горіхами пройшла через конвеєр.
Дієвих ліків від харчової алергії не існує. Особи, схильні до неї, можуть контролювати свій стан лише максимально уникаючи продуктів-алергенів, а для цього вони повинні завжди мати достовірну та доступну інформацію про продукцію у торгівельній мережі.
Харчову алергію поправу називають хворобою 21-ого століття, оскільки в наш час це одне з найпоширеніших захворювань на планеті. Міжнародна статистика свідчить, що за останні два десятиліття захворюваність на алергію зросла в 3-4 рази, причому ця недуга дуже часто протікає у важкій формі. Це пов'язано з посиленням щоденного алергенного навантаження на людину. За статистикою, вже сьогодні на цю хворобу страждає кожен п'ятий житель земної кулі! В Україні за орієнтовними підрахунками, від алергічних захворювань потерпає від 5 до 10 мільйонів осіб. Причому якщо один з батьків - алергік, то вірогідність розвитку алергії у дитини досягає 30-40%. Якщо до алергії схильні обоє батьків, ризик для малюка становить 70-75%.
Алергія може проявлятися, як вже через дві години, так і навіть через кілька днів після вживання продукту. Клінічні симптоми харчових алергій варіюють між легким дискомфортом і загрозливими для життя реакціями, які вимагають негайного медичного втручання. Найчастіше алергічні реакції проявляються свербінням, почервонінням шкірних покривів, набряками, у тому числі й дихальних шляхів, що може призвести до летальних наслідків. Спектр алергічних реакцій досить широкий. До алергічних захворювань належать: бронхіальна астма (1-5% населення); всі види діатезів у дітей, кропив'янка, васкуліт та інші недуги. Чимало алергічних захворювань виникають через надмірне захоплення продукцією, яка містить велику кількість штучних добавок.
Чому продукція з маркуванням про вміст алергенів – вигідна і споживачам, і виробникам?
Вимоги щодо нанесення та підтвердження достовірної інформації на маркуванні стосовно наявності алергенних компонентів регламентуються цілим рядом європейських директив. Зокрема Директивою 2000/13/ЄС Європейського парламенту і Ради від 20 березня 2000 року, Директивою Комісії 2005/26/ЄС від 21 березня 2005 року. Також на сьогоднішній день чинна Директива Європейської Комісії (ЄК) №41/2009 від 20 січня 2009 року «Щодо складу та етикетування продуктів харчування, придатних для споживання людьми, які не переносять глютен». Вона поширюється на країни Європейської економічної зони й передбачає виготовлення окремих продуктів без глютену та спеціальне їх маркування.
Довідково: глютен – це білкова фракція пшениці, жита, ячменю, вівса чи їх гібридів або її похідні. Існує ціла когорта людей хворих на целіакію (повну чи часткову непереносимість глютену), таким людям показана пожиттєва дієтотерапія.
Глютен є в усіх продуктах, які містять борошно, крупи чи крохмаль, отже мінімальні його дози присутні практично скрізь, тож для хворого дуже важливо не допустити його передозування. За результатами досліджень, негативну реакцію у людини може викликати доза від сотні мікрограмів до кількох грамів протеїнів! Загалом кількість хворих на целіаклію в нашій державі становить близько 500 тисяч чоловік. Саме їм виробники й пропонують дієтичні безглютенові харчові продукти, при виготовленні яких зерно обробляють у спеціальний спосіб, видаляючи з нього глютен, в результаті такої обробки, його кількість не перевищує 20 міліграмів на кілограм. За такої умови прийнято вважати, що глютен в продукті практично відсутній. Тож згідно з вищезгаданим міжнародним стандартом, на маркування товару, поряд з його назвою, наносять «не містить глютену» («gluten-free»). Якщо вміст цієї речовини не перевищує 100 міліграмів на кілограм, продукт маркується написом «дуже низький рівень глютену» (very low gluten).
Проведення досліджень на вміст компонентів, які можуть викликати небажану реакцію у певних груп людей, дозволить українським виробникам опанувати новий, потенційно ємний і перспективний ринок дієтичної продукції та створить належні внутрішні передумови для безперешкодного експорту таких харчових продуктів до країн, що входять до Європейського Союзу.
Слід відзначити, що вимоги країн Європи щодо алергенів постійно змінюються. Наприклад, останні законодавчі ініціативи Євросоюзу, комісія Codex Alimentarius (лютий 2016 року) передбачають кількісне визначення алергенів, тобто, недостатньо лише володіти інформацією про їх наявність чи відсутність у харчовій продукції, необхідно точно встановити, яка саме концентрація цих речовин в тому чи іншому продукті.
Проте, в Україні кількість бажаючих купувати продукти, споживче маркування яких містить вичерпну інформацію не лише про їх склад, а й про наявність алергенів, теж з кожним днем зростає! Отже, вимоги сьогодення такі, що споживач повинен чітко знати, що він купує і орієнтуючись на ці знання, робити свій свідомий вибір. І той, хто зможе забезпечити йому це право вибору, зуміє не лише втриматися на плаву, а й зберігати лідируючі позиції на споживчому ринку.
Тож звернувшись до ДП «Полтавастандартметрологія», Ви матимете точну інформацію про вміст алергенів та зможете використовувати її на маркуванні. З приводу проведення випробувань звертатися за адресою: м. Полтава, вул. Вузька, 6 та за телефонами (0532) 60-27-08, (0532) 58-43-37.
