Якщо у Кобеляцькому районі вакансій для тих, хто бажає працювати, не надто багато, то промисловий Кременчук потерпає від дефіциту робочої сили. Крім того, усе більше жителів Кобеляцького району їдуть на заробітки до Польщі.
Наталія Хейлик, керівник уже колишнього центру зайнятості, який зараз перебуває в стадії реорганізації, розповідає що за минулий рік в установі були зареєстровані 1493 вакансії, задоволені — 1389. Тобто, майже всі, хто перебував на обліку і шукав роботу, змогли її знайти.
Наталія Миколаївна відзначає, що у сільському Кобеляцькому районі значний вплив на ситуацію із зайнятістю населення має сезонність. Як правило, навесні, із початком сільськогосподарського сезону, з’являються вакансії в аграрному секторі та на підприємствах переробної промисловості. Мова, передусім, йде про цукровий завод, що працює в Біликах. У минулому році в аграрному секторі було 519 вакансій, на підприємствах переробної промисловості — 596. Комунальним підприємствам були потрібні 19 працівників, будівельним організаціям, передусім «Будсервісу» та райавтодору, відповідно 19 і 45 робітників. Крім того, вакансії з’являлися у сфері громадського харчування (18). Існував попит і на службовців. Державні та комунальні установи потребували 54‑х працівників. А ось педагоги і лікарі були фактично не затребувані.
У самому місті Кобеляки з’явився постійний попит на швачок. Це пов’язано з відновленням роботи місцевої швейної фабрики та з розширенням діяльності полтавського підприємства «Ворскла», яке частину замовлень розміщувало саме в Кобеляках. Така тенденція зберігається і на початку 2017 року.
Робота є. У Кременчуці і Польщі
Наталія Хейлик повідомила, що у промисловому Кременчуці, який знаходиться за 70 кілометрів від Кобеляк, є постійний і досить значний попит на працівників робочих спеціальностей. На Крюківський вагонобудівний завод потрібні 700 працівників, на «АвтоКрАЗ» — 100, на сталеливарний завод — 200. Кадровики із названих підприємств постійно звертаються у центри зайнятості в пошуках робочих рук. При цьому той же сталеливарний завод пропонує заробітну плату в межах 4-10 тисяч гривень.
Для порівняння, у Кобеляках швачки заробляють від трьох до восьми тисяч гривень у місяць. Орієнтовна кількість вакансій, яка може виникнути, — 15-20 чоловік.
Та виявляється, що знайти робітників, навіть попри досить велику, як для Кобеляцького та інших аграрних районів, зарплату, досить важко. Значна частина людей із сільської місцевості, навіть не будучи офіційно працевлаштованими, знайшли свою «нішу» і не бажають нічого змінювати. Окрім того, у ролі дуже серйозного конкурента на ринку праці виступає Польща. Там українці за низько кваліфіковану працю отримують близько 500 євро на місяць, що у гривнях становить 15 тисяч. Окрім того, вони мають там можливість знайти житло. А в Кременчуці існує проблема з пошуком квартири чи гуртожитку.
Наталія Хейлик розповідає:
— Не так давно ми шукали робітників на сталеливарний завод. Підняли нашу базу даних за 5-7 років. Шукали навіть серед людей, котрі вже не знаходяться у нас на обліку. У селах знайшли п’ять чоловік. І виявилося, що троє із них уже працюють у Польщі.
Саме тому, відчуваючи дефіцит робочих рук, адміністрація кременчуцьких підприємств готова навіть організувати навчання для людей, які бажають працювати, але не мають необхідних фахових знань.
Як пишуть зараз деякі аналітики, у найближчі роки українські роботодавці зіткнуться з ще більшим дефіцитом робочої сили. І саме через це, а не через дії Уряду з примусового підвищення рівня мінімальної заробітної плати, будуть змушені платити робітникам більше. Адже для того, аби людина не їхала на заробітки у Польщу, вона повинна мати змогу гарантовано заробляти у тому ж Кременчуці 10-12 тисяч гривень.
Із роботодавцем зараз можна поспілкуватися по Скайпу
Також Наталія Хейлик відповіла на запитання щодо ймовірної ліквідації центру зайнятості. Розмови про це виникли одразу після заяви прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Вона запевнила, що наразі питання про повне припинення діяльності державної установи, що опікується працевлаштуванням населення, не є актуальним. Хоча й підтвердила, що центр перебуває у стадії реорганізації. Після цього установа втратить статус юридичної особи. Можливо, буде скорочення робочих місць у бухгалтерії. Надалі реорганізована установа, швидше за все, буде виконувати функції своєрідних рекрутингових центрів. Простіше кажучи, шукатиме роботу для бажаючих працевлаштуватися. Адже зараз чимало людей використовують можливості центрів зайнятості лише для того, аби отримувати соціальну допомогу.
Повідомила Наталія Хейлик і про те, що зараз кожен бажаючий знайти роботу може записати відеопрезентацію. Тобто, людина розповідає про себе, а потім з її дозволу відповідну інформацію розміщують у мережі Інтернет. Крім того, прямо у приміщення центру шукачі роботи через Скайп можуть поспілкуватися з роботодавцями. Для цього вже необов’язково їхати у Кременчук або Полтаву.
Роботодавці, у свою чергу, мають змогу відкрити в центрі електронний кабінет і через нього подавати необхідні звіти, щоб, знову ж, не витрачати час для поїздки в Кобеляки чи спілкування з чиновниками.
