Наталія Могильник, головний позаштатний нефролог Департаменту охорони здоров’я, завідувач Центру нефрології та діалізу Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського розповіла чим загрожують ниркам ангіна, гіпертензія і діабет
– Поширеність хронічних хвороб нирок у даний час можна порівняти з гіпертонічною хворобою та цукровим діабетом. Ознаки пошкодження нирок виявляють, як мінімум у кожного десятого! Ці дані змушують переглянути традиційне уявлення про відносну «непоширеність» хвороб нирок серед населення. До 10% щорічно збільшується кількість хворих на термінальну стадію хвороби, яка потребує застосування замісної ниркової терапії. Темпи збільшення чисельності таких пацієнтів перевищують темпи приросту населення по всьому світу майже в 5 разів!
За прогнозами фахівців, кожні 10 років чисельність хворих, які будуть потребувати замісної ниркової терапії буде подвоюватись, тому первинна профілактика захворювань нирок, у першу чергу, гострого гломерулонефриту дуже важлива.
– Діагностика захворювання потребує активності від лікаря, враховуючи відсутність клінічних проявів на початковій стадії хвороби. Загальний стан пацієнта залишається задовільним, підвищення артеріального тиску не супроводжується клінічною картиною, яка притаманна гіпертонічній хворобі, відсутній больовий синдром, а зміни в аналізах сечі (протеїнурія, еритроцитурія) не впливають на самопочуття, тому тільки активне вимірювання артеріального тиску, призначення хворому загального аналізу сечі дасть змогу діагностувати захворювання та своєчасно призначити лікування.
– Кому найбільше загрожують проблеми із нирками?
– До груп ризику належать особи, які перехворіли на ангіну та інші стрептококові інфекції, а також підлітки з підвищеним артеріальним тиском. Тому тісні співпраця сімейного лікаря із суміжними службами попередить хронізацію процесу та розвиток в подальшому хронічної ниркової недостатності. Достеменно відомо, що із 100 випадків артеріальної гіпертензії в підлітковому віці – 30% займають нефрогенні гіпертензії.
Гіпертензія є одним із найчастіших проявів хронічної хвороби нирок (ХХН). Гіпертензія може бути як причиною, так і навпаки – ХХН часто супроводжується гіпертензією. Гальмування прогресування хронічної хвороби нирок є можливим лише за умови жорсткого контролю артеріальної гіпертензії. Максимальне збереження функції нирок, зменшення серцево-судинних захворювань та смертності можливе лише за умови зниження артеріального тиску нижче 130/80 мм рт.ст.
– Тобто доведеться приймати таблетки і від гіпертензії, і від хвороби нирок?
– До призначення антигіпертензивної терапії обов’язкова корекція способу життя: лікар повинен заохочувати пацієнта з хронічними хворобами нирок та артеріальною гіпертензією до зміни, щоб поліпшити довгострокові серцево-судинні та інші результати лікування.
– Яких конкретних результатів потрібно досягти?
– Обов’язковим є досягнення і підтримка здорової ваги. Рекомендовано знизити споживання солі (менше 2-х грамів на добу). Варто сформувати звичку до регулярних фізичних вправ, бажано кардіонавантажень. І необхідно обмежити споживання алкоголю та кинути палити.
Мета лікування – поступове досягнення у звичайних для пацієнта умовах цільових значень артеріального тиску за допомогою моно- або комбінованої антигіпертензивної терапії із застосуванням препаратів різних класів.
– А що з хворими на цукровий діабет?
– Останнім часом провідні місця при застосуванні ниркової замісної терапії (гемодіаліз, перитонеальний діаліз та трансплантація нирки ) належать вторинним нефропатіям. Найпоширеніша – діабетична нефропатія як ускладнення цукрового діабету. Поширеність цукрового діабету набула у світі епідемічного характеру. Це серйозна медична та соціально-економічна проблема. Щорічний приріст показників розповсюдженості цукрового діабету в Україні складає – 4,4%.
Успіхи в лікуванні значно подовжили життя хворих із цукровим діабетом (ЦД), але є чисельні ускладнення захворювання. Одним із найбільш поширених та значущих є пізнє ускладнення цукрового діабету у вигляді ураження нирок та розвитком у подальшому хронічної ниркової недостатності. Діабетична нефропатія (ДН) є головною причиною смерті хворих на цукровий діабет першого типу. У хворих на ЦД II типу ДН стоїть на 2-му місті серед причин смерті після серцево-судинних захворювань. Виникнення ДН при цукровому діабеті I типу залежить від віку у якому дебютував цукровий діабет. Так, ДН найчастіше (40-45%) виникає у хворих на ЦД, який розвинувся в пубертатному періоді, поступово знижується при виникненні ЦД у 15-20 років (30-35 %) і рідко (1-4 %) виникає у хворих з дебютом ЦД після 35 років. Якщо протягом 30-35 років існування ЦД I типу ДН не розвинулась, то вірогідність її виникнення не перевищує 1%. При ЦД II типу простежується така ж залежність від тривалості захворювання як і при ЦД I типу. У перші 5 років від початку захворювання ДН діагностується в 7-10%, через 20-25 років – у 25-35%.
У веденні хворих із цукровим діабетом важливим є зниження ризику розвитку чи уповільнення діабетичної нефропатії, що потребує оптимізації контролю глікемії а також оптимізації контролю артеріального тиску. Диспансерне спостереження хворого на цукровий діабет здійснюється лікарем ендокринологом, але з метою ранньої діагностики та своєчасного лікування при загрозі виникнення діабетичної нефропатії участь лікаря нефролога – необхідна.
– Але ж на діаліз пацієнти потрапляють не одразу?
– Кожне хронічне ураження нирок будь-то первинне, або вторинне має два нерівнозначних періоду перебігу хвороби. Додіалізний період захворювання при своєчасній діагностиці, сучасному лікуванні та якісній вторинній профілактиці хвороби може тривати не одне десятиріччя, тому пріоритетним напрямком в роботі нефрологічної служби області є покращення якості первинної та вторинної профілактики захворювань нирок на всіх рівнях надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю. Запорукою успіху є тісна співпраця суміжних фахівців з нефрологічною службою області в подовженні додіалізного періоду хвороби.
Загрозливим ускладненням хронічних хвороб нирок є розвиток хронічної ниркової недостатності, яка на початкових стадіях лікується консервативно, а в термінальній стадії вимагає застосування ниркової замісної терапії.
В Полтавській області метод гемодіалізу започаткований 25 років тому, метод перитонеального діалізу впроваджено з 2005 року. Лікування цими методами хворі області отримують безкоштовно. Застосування вищезазначених методів зберігає пацієнтам життя, соціально адаптує та покращує якість життя.
– Потім лише трансплантація нирок?
– Значимість трансплантації нирки в наш час важко переоцінити. Наразі в Полтавській області 23 дорослих хворих з трансплантованими нирками. Родинна нирка трансплантована двом пацієнтам молодого віку з цукровим діабетом; двом молодим пацієнтам – через вторинну нефропатію на тлі захворювання сполучної тканини. Також трансплантована нирка хворій з полікістозом. Усі пацієнти до трансплантації лікувалися гемо- або перитонеальним діалізами в центрі нефрології та діалізу ПОКЛ.
Будь-яке захворювання нирок легше попередити ніж лікувати.
Довідково: Центр нефрології та діалізу – єдиний в області високоспеціалізований заклад, де надається високоспеціалізована допомога дорослим хворим в повному обсязі. Центр координує роботу лікувально-профілактичних закладів області, впроваджує в практику наукові розробки, нові форми і методи діагностики та лікування, проводить планові виїзди обласних фахівців у міста та райони області, семінари, наради із залученням суміжних фахівців, тренінги для лікарів первинної ланки для покращення якості первинної та вторинної профілактики захворювань нирок.
