У селі Бутенки працює сімейна молочна ферма, яка бере участь в українсько-канадському проекті.
Більше шести років в Україні діє проект «Розвиток молочарських кооперативів». Його мета полягає в тому, щоб допомогти людям, які утримують корів, отримувати за молоко прибуток через гарантовані шляхи збуту. Учасниками проекту можуть стати власники особистих селянських господарств та перспективні домогосподарства, які з часом розвинуться до міні-ферм.
Засновником проекту виступає міжнародний благодійний фонд «Добробут громад» у партнерстві з компанією «Данон Україна». Учасники проекту проходять навчання й отримують обладнання для своїх господарств. Із 2017 року проектом займається Дніпропетровська обласна громадська організація «Сільськогосподарська консультаційна служба», що створена за підтримки канадського уряду.
Наразі консультаційна служба разом із Канадською неурядовою організацією SOCODEVI реалізовує в Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській і Полтавській областях проект «Розвиток молочного бізнесу в Україні», який спрямований допомогти селян і фермерам, котрі займаються виробництвом молока.
Сімейна молочна ферма Скрильників, яка працює в Бутенках, першою в районі взяла участь у цьому проекті. Минулого четверга у тваринницькому господарстві побували працівники районної й обласної адміністрацій, представник благодійного фонду «Добробут громад» Олег Бутенко та практикуючий фермер із Канади Жанн Філіатро. Вони ознайомились із роботою молочної ферми. Також на зустріч були запрошені жителі району, які займаються утриманням корів.
Власники господарства Владислав і Катерина розповіли, що у свій час приміщення ферми придбав їх дід, який займався розведенням великої рогатої худоби. Молода пара тримає худобу другий рік. Коли дізнались про програму реконструкції приміщень для утримання корів, то звернулись за допомогою в оформленні документів до райдержадміністрації.
— Ми подали заявки у всі необхідні інстанції. Тепер із нами працюють спеціалісти, які допомагають розробити раціон для тварин, щоб збільшити їх надої і підвищити якість молока, — говорить Владислав. — Крім тренінгів та навчань, які нам проводять, ми отримали обладнання для ферми. За програмою нам надали гумові килими для корів, електрошокери, вентиляцію й освітлення для приміщення, де знаходяться тварини. Також за програмою ми орендуємо охолоджувач для молока. Ремонт у приміщеннях провели за власні кошти.
Зі слів молодих фермерів, усього вони утримують 26 дійних корів. Із часом Скрильники планують розширювати господарство. Зараз вони тримають чорно-рябу породу корів. Після того, як усі тварини отелились, фермери перейшли на штучне запліднення. Планують виводити голштинську й симентальську породи корів. Наразі їх корови дають молоко першого ґатунку. Раціон тварин складається з дерті, силосу і відходів пивної дробини.
— Наразі співпрацюємо з молочним кооперативом «Світанок», який знаходиться в Решетилівському районі, — пояснює Владислав. — Та розглядаємо можливість створити кооператив у нашому районі. Хочемо зацікавити інші сімейні ферми, які утримують по десять корів, щоб разом здавати якісне молоко і отримувати від цього прибуток. А не відносити його на молоковоз за чотири-п’ять гривень.
Роман Прокопенко, директор обласного Департаменту агропромислового розвитку, повідомив, що це вже 15 сімейна молочна ферма, яка створена в Полтавській області:
— Ми активно співпрацюємо з «Добробутом громад» і під їх проект прийняли програму фінансової підтримки малих особистих селянських і фермерський господарств. Обіцяємо надати грошову допомогу і власникам цієї ферми. Узагалі, в області зареєстровано 2000 фермерських господарств. Молочним тваринництвом займаються лише 40 із них, усі інші працюють на землі. Фермери не в змозі скласти конкуренцію потужним агрохолдингам, тому їм варто перепрофілюватись у тваринницьку галузь. Тим паче, що зараз вони можуть отримати допомогу й підтримку від держави.
Не приховував свого задоволення і Микола Скрильник, бутенківський сільський голова та батько Владислава:
— Приємно, коли в селі відкриваються нові господарства й створюються додаткові робочі місця. Від цього наповнюється і сільський бюджет. Тому завжди краще будувати, ніж руйнувати.
