Вхід | Реєстрація

Про землю-матінку, недалекого українського селянина та мораторій

Про землю-матінку, недалекого українського селянина та мораторій

Десь на території Новосанжарського району. Їду в авто. Слухаю радіо «Ваша хвиля». Після чергового блоку новин та кількох композицій вітчизняних виконавців починається рекламний блок. І раптом чую, як приємний чоловічий голос розповідає про те, що усього шість відсталих країн світу не мають відкритого ринку землі. Приємний голос переконує, що Україна не має слідувати їх прикладу. І, відповідно, повинна скасувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Центр Нових Санжар. Біля входу до однієї з численних аптек стоїть намет «Батьківщини». Перехожим пропонують підписатися за продовження мораторію на продаж землі. На пропозицію підтримати ініціативу відповідаю відмовою. Пояснюю: я — за вільний ринок землі, тому вважаю, що мораторій має бути скасовано. Далі у цій редакційній спробую пояснити свою позицію. Водночас, розуміючи, наскільки гостре та резонансне питання продажу землі, намагатимусь проаналізувати і позицію тих, хто підтримує продовження мораторію.

 

Про землю-матінку

Що мені відверто не подобається у темі продажу/не продажу землі? Аргументація українських політиків. Замість того, щоб економічно пояснити вигідність/не вигідність продажу, окреслити можливі загрози (і встановити проти них запобіжники, прийнявши відповідні поправки до законів) вони переважно апелюють не до розуму, а до серця українців.

— Земля-матінка не повинна продаватися! — говорить умовний Олег Ляшко. І більшість українців на це рішуче кивають головою на знак згоди. Звичайно, хто ж матінку то продає?! На цьому тема продажу землі, як правило, закривається.

Як на мене, такий підхід — звичайна маніпуляція. Так, земля. Так, матінка. Ну, в сенсі, ви на ній народилися, вам її передали у спадок батьки, діди, прадіди та інші пращури. Це все так. Але з іншого боку — ваша земля, ваша конкретна земельна ділянка, ваш пай площею у 3 чи 4 гектари — це ваша приватна власність. Так само, як власністю є ваш будинок чи автомобіль. Але авто і хату ви можете продати (і продаєте). А землю — ні. Чому? Бо вона — матінка? Чи просто тому, що вам не дають такої можливості? Авто чи будинок ви не продаєте щодня. Ви взагалі можете їх не продавати. Але коли у вас виникне потреба їх продати, ви скористаєтесь своїм правом продажу як їх власник. У випадку із землею так не вийде. Ви нібито і власник, але через мораторій ви свою землю не продасте.

Та її, землю, й не обов’язково продавати. На ній можна працювати й вирощувати гарні врожаї. А техніку для обробітку — придбати під заставу. У цьому випадку гарантією кредиту стала б саме земля.

 

Про довірливого і недалекого селянина

Розповідаючи про жахи, які почнуться в Україні з відкриттям ринку землі, політики чомусь постійно зображають селянина довірливим і недалеким. Таким собі малограмотним простаком, який завтра ж піде і продасть свій пай якомусь китайцю за 50 тисяч гривень. Не знаю, кому як, а мені таке ставлення до українців видається образливим. По-перше, я не вважаю сучасного українського селянина надто довірливим і аж таким недалекоглядним. Це, можливо, у книжках доби Тараса Шевченка український селянин ходив у постолах і полотняних штанях, низько кланявся панам і був неосвіченим та малограмотним. Сучасний селянин їздить, як мінімум, на «Ланосі» або навіть на якомусь «Фольксвагені Кадді» (серед фермерів та одноосібників — надзвичайно популярна машина), сіно косить і збирає трактором або мотоблоком, а не граблями та вилами, і дуже добре знає ціну на все. У тому числі — і на землю. Ну от не повірю я, що цей селянин завтра побіжить продавати свій пай першому зустрічному. Можливо, у двотисячних, коли земля заростала бур’янами і мало хто взагалі вірив у перспективи аграрного бізнесу, таке і могло б бути. Але зараз, коли кожен мало-мальськи працьовитий фермер чи одноосібник може заробити на хліб для себе чи своєї сім’ї, український селянин землю продавати не побіжить. Ну, це виключно моя думка. Можливо, праві політики.

 

У селянина заберуть останнє — землю

Це теж — із набору суто політичних фраз, які мають викликати первісний страх і паралельно відключити роботу мозку. По-перше, мене так і підмиває запитати: а коли забрали передостаннє і передпередостаннє? По-друге, незрозуміло, хто і як забере в українця землю із відкриттям ринку продажу землі. Сьогодні ринок закритий — і ви НЕ МОЖЕТЕ продати свою землю. Завтра ринок відкриють — і ви МОЖЕТЕ продати свою землю. Наголошую: МОЖЕТЕ, а не ПОВИННІ. Хочете — продаєте, хочете — не продаєте. Запропонують вам мільйон — продавайте, не вагаючись. Це хороша ціна. Дадуть за ваш пай 100–120 тисяч (саме такі цифри називають, коли зараз неофіційно говорять про продаж землі) — не продавайте. От і все.

У мене взагалі складається враження, що українців лякають продажем землі, як дітей — міфічним бабаєм. Діткам казали: прийде бабай і забере тебе у ліс. А українцям зараз кажуть: прийде іноземець, забере твою землю і вивезе у свою Іноземщину. У випадку з дитинством, до речі, бабай так і не прийшов.

 

Ринок має бути, але із запобіжниками

До речі, ви знали, що мораторій на продаж землі продовжують уже 16 років, починаючи з 2001‑го? Тоді мораторій прийняли, щоб розробити законодавчу базу, яка уможливила б цивілізований продаж землі. І ось уже шістнадцять років продовжують мораторій і розробляють закони, продовжують і розробляють. Замість того, щоб прийняти відповідні закони і встановити запобіжники: і від іноземних корпорацій (що, безумовно, необхідно), і від вітчизняних корпорацій (тому що монополія вбиває конкурентність). Я також за те, щоб завдяки цим обмеженням та запобіжникам на території району землю придбали у власність не три великі фірми-латифундисти (засновники та власники принаймні двох із яких мені невідомі), а дві-три сотні фермерів, які на цій землі залишаться, які передадуть її своїм дітям (можливо, і онукам).

 

P. S. Узагалі, багато провідних юристів стверджують, що заборона на продаж землі є порушенням Конституції. Адже, згідно основного Закону, кожен має право вільно розпоряджатись своїм майном, у тому числі й землею. А Конституція, як відомо, є найвищим Законом перед іншими законами, актами, кодексами та іншими.


Автор: Володимир ПАРШЕВЛЮК, «ЕХО»


Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
9 червня 2017, 09:16 | Полтавщина | Редакційна


1. земеля / 9 червня 2017, 10:00
Статья интересная, и думаю что не заказная. Но высказаны только плюсы. А минусы? 1. А вдруг побежит селянин продавать? У нас не предсказуемо. 2. А кто даст гарантию , что не пойдет война между теми кто купил и кто продал(особенно если это будут к примеру китайцы) при условии несоблюдения одной или другой стороной договора. Мое видение таково: при нынешнем состояния государства (законы есть ,но они не работают), при дикой коррупции, при нынешнем сознании людей ( ну такое наше поколение) продавать землю рановато. Хотелось бы почитать мнение Адекватника с точки зрения 40 летнего нормального селянина, но в данной теме не использовать классиков(то была другая эпоха, да и цитаты оспаривать сложно, дополнительно в личке)
2. земеля / 9 червня 2017, 10:12
Дополнительно: что бы работать на земле надо еще иметь и голову а также нормальную погоду ( в нормальных странах сельхозяйство на 100% госдотации). У нас уже выкупили к примеру сахзаводы и что с ними? И еще мы очень сильно отстали в техническом обеспечении, отсюда никакой рентабельности.
3. Чудо Юдо / 9 червня 2017, 12:04
Щодо «Землі-матінки» то автор правий - цими високопарними лозунгами уже заї****. На яку проблему не глянь - кругом наші розумні політики починають закликати до нашої душі, високопарних почуттів, ідеалізму, патріотизму, оргазму та інших подібних речей і ні одна сволота не хочу порахувати бабло народне. Ага, бабло краще рахувати самим, без народних втручань...

А я хочу бути тупим українцем, який шукаю вигоду. тому насрать мені на "землю-матінку", мене цікавить в який бік підуть ціни на овочі в магазині після зняття мораторію, ото і все. І всім рекомендую думати про це, а не про ідеології, 26 років ними живемо...

Селянина обов’язково розведуть, куплять у нього пай, сунуть йому в зуби пачку грошей і пошлють на... додому. Зараз всі крупні агрофірми уже викупають в оренду паї на 49 років. І думаєте не продають? Та тим селянам тільки називають якусь страшну для них суму в 100.000 гривень і вони тут же про все інше забувають. І готові й на 1000 років за ці гроші свій пай віддати. Бо, знову, ніхто не рахує, що за порічну оренду він виторгує набагато більше.
Хоча з іншої сторони... Якщо цьому селянину та земля так потрібна, то вже краще нехай вона буде в руках того, хто на ній дійсно щось вирощує.
4. професор / 9 червня 2017, 16:11
Прокоментую знов у порівнянні з Білоруссю. Тут продаж землі дозволений, окрім земель сільськогосподарського призначення (як в Україні). Питання про подібне навіть не стоїть. Розпаювань не було. Кожен при бажанні може взяти 0,12Га, для с/г. Цікаве обмеження - якщо Ви іноземець і хочете купити будинок, який має приватизовану земельну ділянку, продавець спочатку відмовляється від землі, підписує договір про аренду земельної ділянки, а вже потім продає її Вам. Тобто - реприватизовує, і іноземець не зможе стати власником землі. Якщо ж виявиться, що дохід від землі або ресурсів, що в ній сховані отримує іноземець через третіх осіб резидентів РБ - і іноземець і білорус отримають кримінальні справи. Все підчиняється принципу "Земля, і все що в ній - належить білорусам". До землі і корисних копалин не допускаються іноземці апріорі, і в цьому велика проблема, адже в калійній галузі, щоб допустити о розробки СП з іноземцями - обов’язкова умова, щоб понад 75%бенефіціару в самому СП отримували білоруси
5. Beri Mor / 9 червня 2017, 18:16
[[ЦИТАТА|3|Чудо Юдо|, мене цікавить в який бік підуть ціни на овочі в магазині після зняття мораторію, ото і все.
Минулого року в мене бариги брали пшеницю по 2.4 тисячі за тону(я "одноосібник") і я думаю хліб в магазинах саме з цього зерна,"Добробут" здавав по 5200,десь в Єгипет на корм верблюдам,бо вних є можливість залючати контракти з арабами.В мене два питання,хоча й риторичні:хто купить землю при запровадженні її продажу,я чи такі холдинги,як "Добробут",та кого вибере латифундист в якості покупця пшениці-хохла за 2400тис чи верблюда за 5200?Я думаю хохла,але вже тисяч за 7,бо буде монополістом,а банда,чи то пак держава йому в цьому допоможе,як це сталося з газом та електроенергією.Оце будуть ціни.
6. Beri Mor / 9 червня 2017, 18:53
Про які закони в статті автор пише,де вони в нашому "гуляй-полі?Землю вже продають за сприяння нашої влади направо й наліво.В моєму селі землю продали(правдами й неправдами) відсотків 5-6,і тепер від них життя немає,коли кукурудза дозріває,то поле шевелиться від цих бомжів з мішками,які вночі крадуть,адже випити та поїсти хочеться,а свої паї прос.рали.Я одного зловив,відп.здив,так мене чуть не посадили.От коли буде нормальна держава,в якій захищатимуться права роботяги,а не алкашів і тунеядців,то можна буде щось реформувати.

Змінено 09.06.2017, 20:16
7. саша ставицький / 10 червня 2017, 10:17
Досід продажу українці здобули на ваучерах , тепер всі стали "багатими " отримуючи дивіденди.А як тільки рекламували , а всі ті ваучери повідбирали даром , подібне очікується і з продажем землі.
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Курс НБУ
Останні коментарі

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації