Святкування 45-ої річниці з дня відкриття Кобеляцької aсередньої школи-інтернату

11 липня 2009 року на подвір’ї Кобеляцької школи-інтернату (нині це школа для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківської опіки) було шумно, весело, незважаючи на літні канікули. Це до рідного порогу з’їхались з різних куточків колишні випускники. Адже школі – 45 років. За деяких обставин дата святкування відкладалась, але, завдяки Раїсі Бобошко (колишній заступник директора з виховної роботи) та Аллі Бажан (колишній заступник директора з навчальної роботи) зустріч все-так відбулася. До речі, на всіх чекав невеличкий сюрприз, який підготували Раїса Бобошко і Алла Бажан – це був стенд з фотокартками учнів, що випускались протягом 45 років. Урочиста частина відбулася в актовому залі школи, яку розпочав колишній директор Іван Рибалко. Він згадав про давні часи – 1 вересня 1963р. На той час був уже повністю укомплектований штат із вчителів і техпрацівників, але сам об’єкт – школа. ще не готовий до експлуатації, через ряд недопрацювань. Та все ж 3 січня 1964р. в школу-інтернат заїхали перші діти з одного дитбудинку, а на наступний день – з іншого. В основному це були діти-сироти з важкою дисципліною. Їх розділили по класах: з 1-го по 4-й і 6-й. Далі слово надали Раїсі Бобошко, яка пригадала той момент, що їй найбільше запам’ятався з життя школи. Вона розповіла про вчинок техробітниці, який її дуже вразив. Коли розбивали садок, було завезено багато саджанців, але їх не вистачило на дві ямки. І тоді жінка за свій власний кошт придбала на базарі саджанці для того, щоб засадити всю намічену площу – ось як люди вболівали за благополуччя школи. Незважаючи на різні негаразди, школа-інтернат з кожним роком все кращала і кращала. І нарешті, доросла до кращої школи області! На зустріч були запрошені такі колишні вчителі, як Іван Савенко, Віра Гунько, Софія Чуприна, Анатолій Заїка, Валентина Заїка, Світлана Попруга. Багато слів подяки прозвучало в цей день. Вшанували хвилиною мовчання вчителів і учнів, які, нажаль, не дожили до цього дня, поклали квіти до могил померлих вчителів. Потім усім випускникам дозволили пройтися рідними коридорами і корпусами школи, якими вони безліч разів бігали багато років назад. Але це тепер не ті коридори, що були колись…їх майже не можливо впізнати. Хотілося б зазначити, що на зустріч, на День народження школи, приїхало майже 70 випускників різних років випуску: 1971 – 1980 і 1983. Серед них: сестри Трояни – Оля, Наташа, Тоня, сестри Тужикови – Оля, Таня, Ольга Рило (Богданова) і Василь Рило, Олександр Печора, Галина Сизько, Євдокія Павленко, Олег Крейс, Олена Харківець, Григорій Федоренко, сестра з братом – Григорій і Тетяна Голубки, Катерина Овчаренко, Юрій Білоус, Сергій Князєв, Анастасія Бондаренко, Ольга Байда, Микола Сухина та багато інших. Коли всі урочистості закінчились, то святкування було перенесене до кафе, де випускники розповідали один одному про своє життя після школи-інтернату, згадували шкільні роки, співали пісень, які запам’яталися ще з дитинства. Кожному було що згадати і що розповісти про себе. Адже серед колишніх інтернатівців тепер є і психологи, і письменники, і лікарі, і художники, і бухгалтери, і майстри спорту. Ця зустріч ще раз доводить те, що між вчителями і учнями склалися дуже гарні відносини, адже колишні учні і зараз з великим задоволенням приїжджають до рідної школи, як до батьківського дому.


Автор: Інна Рило
Поділитися:
24 липня 2009, 11:44 | Регіон: | Категорія: Суспільство | Сторінка для друку

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Щоб прокоментувати матеріал, Вам необхідно зареєструватися, або увійти на сайт під своїм логіном




Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації