Тиждень тому ми завітали на кобеляцький ринок, щоб поспілкуватися з підприємцями про те як торгується і що їм заважає у цій нелегкій cправі. Продавці стверджують, що в кризовому 2009 році люди майже нічого не купують. Спекотного літнього дня на площі можна було знайти фрукт чи овоч на будь-який смак. Огірки, патисони, капуста, перець, а найбільше червоніло помідорів. Біля однієї палатки сидів дідусь, у якого на ящику з помідорами красувався напис «домашні».
– Помідори дійсно вдома вирощуєте? – запитую.
– Аякже, – посміхається дідусь.
style="display:block"
data-ad-client="ca-pub-9102108638395822"
data-ad-slot="8688792443"
data-ad-format="auto"
data-full-width-responsive="true">
– Та які там домашні, з Орлика він їх привіз, – говорить чоловік з сусідньої палатки, – от у мене дійсно домашні, можу на огород вас відвести і показати.
На огород автор статті їхати відмовилась, повіривши на слово, і запитала про проблеми, які виникають під час торгівлі. Продавці овочів та фруктів розповіли про негаразди під час резервування місця для торгівлі.
– Приходиться приїжджати на ринок о четвертій годині ранку, щоб на своє місце стати торгувати, – розповідає підприємець, який займається торгівлею вже другий десяток років. – А не встигнеш, вже якийсь приїжджий (наприклад, з Царичанки) на твоє місце влізе. От чому не поділити територію на сектори? Ми б на місяць вперед оренду платили, а так кожного дня за містове все одно сплачуємо. Тоді можна було б о сьомій ранку приїжджати…
Також підприємців турбує відсутність контейнерів для сміття біля місць торгівлі. Їм доводиться більше 150 метрів долати, щоб непотріб викинути. Йду далі. Продавці, що торгують кормом для тварин, проблем з місцем торгівлі не мають.
– Ми вже роками тут стоїмо, тому ніхто на наші місця не зазіхає, – відповідає один з підприємців.
Підходжу до палаток, де продають одяг.
– У нас проблема одна – приїжджі торгаші, що в неділю навколо парку Перемоги стоять. – розповідають продавці, - дивно, адже в них ціни завищені, а кобелячани однаково до них ідуть. Мабуть думають, що якщо торговці чужі, то в них щось краще можна знайти.
Не більш оптимістичною відбулася розмова з підприємцем, яка продає товари «секонд-хенд»:
– Я вже тринадцять років тут стою на асфальті, за цей час нам так умови торгівлі і не покращили. До того ж після того як Уряд в минулому році прийняв рішення схвалити проект постанови «Про заборону ввезення на митну територію України, як давальницької сировини, одягу» ціна на «секонд-хенд» значно зросла. Якщо раніше футболку можна було придбати до 10 гривень, то зараз ціна зросла до 20 грн.
Підсумовуючи, зазначу, що абсолютно всі підприємці, з якими довелося говорити цього дня, в один голос стверджують, що люди почали значно менше купувати. І одягу, і продуктів, і корму для тварин… Винуватицею цьому продавці називають кризу. А де та криза, в гаманцях чи в головах людей – тут вже погляди підприємців розходяться.
