Вхід | Реєстрація

Рятуючи інших, врятуємось самі

Згідно із першим задумом ця, остання у першому півріччі 2010 року, редакційна стаття повинна була писатися про різницю між реальним і віртуальним життям, про те, як нас дурять всілякими офіційними заявами та повідомленнями і про те, як на рівному місці наживаються міліцейські чиновники.
Але тему редакційної довелось змінити. Тому що у вівторок до редакції «ЕХО» завітали двоє чоловіків. І разом розповіли водночас просту, страшну і сентиментальну історію. Такі історії відбуваються навколо нас і з нами постійно. Ми до них навіть звикаємо і не реагуємо на події, які будуть описані нижче.
У невеличкому селі Порубаї живе ще зовсім молодий чоловік, якого звуть Андрій Добря. З ним сталася біда — Андрій втрачає зір. Йому вже зараз дають першу групу інвалідності по зору. Сам чоловік стверджує, що надія на порятунок у нього ще є. Потрібна термінова операція на очах. Вона не є унікальною і роблять подібні операції навіть у Полтаві. Але для проведення хірургічного втручання і подальшого лікування потрібні гроші. Ці кляті гроші, без яких нині навіть людей не рятують. І сума начебто невелика — 9 тисяч гривень. Але у Андрія її немає. І навіть позичити грошей немає в кого. Та й як їх віддавати інвалідові першої групи?
Недавно Андрій із Порубаїв лежав у лікарні. І там познайомився з Едуардом із Кобеляк. Едуардом Мілько, якщо точніше. Вони не родичі, й не друзі, адже мало часу знайомі між собою. Але Мілько вирішив допомогти Добрі. Він уже зібрав для нього півтори тисячі гривень. Сам ходив по організаціях, до приватних підприємців. Розуміючи, що сам усього не охопить, вирішив розповісти про Андрієву біду в газетах. Він привів Добрю в редакцію «ЕХО» і попросив надрукувати оголошення про відкриття рахунку для збору коштів на операцію Андрієві Добрі.
Дехто скаже: «Та скільки ж їх таких, що потребують допомоги на лікування? Усім же не допоможеш». Дійсно, таких людей багато. Сьогодні звернеться один, завтра — другий, третій, четвертий. Що ж робити? Дивне запитання. Звичайно ж, допомагати, давати, жертвувати. Ні, не потрібно знімати із себе останню сорочку. Але якусь дещицю виділити необхідно. Від нас не убуде. А рятуючи когось, ми цим самим рятуємо себе. Хоча б від перетворення у бездушну машину по зароблянню грошей.

Рахунок:
Одержувач: «ПриватБанк»
Наіменування банку: «ПриватБанк»
Номер рахунку: 29244825509100
МФО: 305299
ЗКПО: 14360570
Кому: Добря Андрій Дмитрович
— 2909208839
Номер рахунку для поповнення
— 6762462052518997

Автор: Ігор Філоненко


Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
18 червня 2010, 12:12 | Кобеляки | Редакційна
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Курс НБУ
Останні коментарі

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації