Кременчук

 Кременчук — місто в Полтавській області України, адміністративний центр Кременчуцького району. Поділяється на два райони: Автозаводський та Крюківський. Розташований на річці Дніпро.

 Кременчук є містом обласного значення, самостійною та самоврядною адміністративно-територіальною одиницею у складі області.

 За однією з версій назва міста походить від тюркського слова «керменчик», що у перекладі означає «невелика фортеця». Серед інших припущень — легенда про те, що у старі часи, коли тут пропливали торгівельні човни, стерновий, помітивши гранітні пороги, вигукував: «Кремінь! Чув?» Згодом це словосполучення переросло у теперішню назву. На користь того, що назва міста означає «укріплення біля переправи через річку», свідчить те, що є п’ять поселень із такою назвою, і всі вони знаходяться біля річки, (власне Кременчук, а також два в Молдові, одне в Кабардино-Балкарії (Росія) та Кокчетаївській області в Казахстані).

 Демографія, релігія

 Частка молоді складає 24,5% від усього населення міста.

 На сьогоднішній день в місті діє понад 50 церков різних конфесій.

 Більшість населення розмовляє російською.

 З урахуванням національного складу населення в місті працюють 4 російськомовні школи, єврейський навчально-виховний комплекс та німецька недільна школа.

 Промисловість

 Промисловий потенціал налічує 72 великих підприємства з чисельністю працюючих 39,4 тис. чол. Основу економіки міста складає нафтопереробна галузь. Кременчуцький нафтопереробний завод «Укртатнафта» — один з найбільших в Європі. Його частка на ринку нафтопродуктів України складає 15 %. Це при тому, що завод працює не на всю потужність.

 Географія

 Лівобережна частина міста знаходиться в роздлубаних болотами і озерами річищах Дніпра і його притоки — Сухого Кагамлика. Тільки на північному сході підіймається невеликий пагорб — Піщана гора, що складена з пісків другої бортової тераси Дніпра.

 Кременчук зі супутника

 Правобережна частина, Крюків, розташована на півострові, утвореному річищем Домахою, куди впадали річки Крюків і Гнила, а з іншої — широкою затокою ріки Семова. Долини цих сильно заболочених річок були природними межами у яких розвивався Крюків. У декількох кілометрах від Дніпра здіймається Деївська гора, невелика система пагорбів, урочищ і ярів. Тут знаходиться найвища точка Полтавської області. Це курган, на якому встановлено пам’ятник солдатам, які загинули в перші дні оборони міста від німців у Другій Світовій. Його висота — 204 м над рівнем моря. У той час як висота нижніх частин міста приблизно 40 м.

 Заповідні об'єкти

 У Кременчуцькому районі 17 заповідних об'єктів. Площа заповідного фонду 6511,75 га, що складає 5,8 % від території району.

 Ландшафтні:

 * о. Стрілечий-2

 * балка «Широка»

 Ботанічні

 * о. Стрілечий-4

 Геологічні

 * Скеля — гранітний реєстр

 Озера

 На правобережній частині міста знаходиться кілька озер.

 * Скеля, біля колишніх артскладів, це затоплениі каменоломні XIX ст

 * Озеро Гарячка біля заводу Кредмаш, колишній ставок царських садів

 * Штучне озеро у Комсомольському парку із острівцем посередині

 * Затоплений кар’єр на Занасипу

 Транспорт

 Основними видами міського пасажирського транспорту є автобусний (АО АТП-15307), тролейбусний (комунальне підприємство «Тролейбусне управління») та 14 автотранспортних приватних підприємств. Довжина міських автобусних маршрутів – 136 км, тролейбусних – 54 км. Тролейбусний парк складається з 40 старих машин, проїзд в них — 60 коп, для пенсіонерів безкоштовний.

 Автобусне сполучення нараховує 28 маршрутів. (на 2002 р.) Основним міським видом транспорту є рейсові мікроавтобуси («маршрутки»), проїзд коштує 1 гривню 75 копійок. Проїзд в автобусі коштує від 1 гривні до 2.50 грн. для приміських маршрутів, наприклад до села Стара Білецьківка (маршрут № 131).

 З Кременчука до Харкова і Києва ходить потяг-експрес, який значно зручніший за маршрутні таксі, але відправляється лише раз у день.

 Є два річкових порти: вантажний і пасажирський, останній не працює — здається в аренду.

 Культура

 Розгалужена мережа закладів культури створена у Кременчуці за часів Радянського Союзу, за останні десять років у місті відкрилися Центр культури і дозвілля, Міська картинна галерея, картинна галерея Наталії Юзефович.

 У місті діє 13 комунальних установ культури.

  * міський палац культури

  * міський центр культури і дозвілля

  * 2 централізовані бібліотечні системи (20 філій)

  * краєзнавчий музей

  * музей А.С.Макаренка

  * 3 дитячі музичні школи

  * дитяча художня школа з двома філіями

  * парк культури і відпочинку «Придніпровський»

  * 2 міські художні галереї

 Освіта

 У Кременчуці працює 50 дитячих дошкільних закладів, 36 загальноосвітніх шкіл (з них 4 — приватних), 1 вечірня, 6 закладів позашкільної освіти, 8 ПТУ, 11 вищих навчальних закладів.

 Школи

 У школах міста навчається приблизно 29, 5 тис. учнів, працює 1,9 тис педагогічних працівників. Працюють школи нового типу: ліцеї № 4, 11,та Полтавський обласний ліцей для обдарованої молоді при педагогічному училищі ім. А. С. Макаренка, гімназії № 5, 6, колегіум №25, школа №10, експериментальна школа №17 «Вибір», пілотна школа № 30, профільно-диференційована школа № 3, школа-родина №8. Приватні школи: «Ада», «Надія України» (закрита наприкінці 2007), «Логос». У приватній школі «Хабад-ор Авнер» викладають іврит. Окрім цих загальноосвітніх закладів працює інтернат для дітей-сиріт ім. А.С.Макаренка, обласний військовий ліцей з поглибленою фізичною підготовкою, обл. ліцей для обдарованих дітей при педучилищі.

 У місті є єдиний в Україні навчальний заклад, що готує пілотів гелікоптерів — Кременчуцький льотний коледж - структурна одиниця Національного авіаційного університету.

 Інші навчальні заклади

  * Кременчуцьке педагогічне училище ім. А. С. Макаренка

  * Технікум залізничного транспорту

  * Медичне училище

  * Кременчуцький льотний коледж

  * Вище професійне училище №7

 ВНЗ

 Найбільшим ВНЗ в місті є Кременчуцький державний політехнічний університет ім. М. Остроградського. На його 8 факультетах навчається 8,5 тис. студентів, працює близько 500 викладачів.

 Особистості

 В місті народились

 * науковці: мовознавець П. Житецький, зоолог М. Шарлемань, механік академік П. Супруненко, літературознавець академік В. Дончик, астрофізик Б.П.Герасимович (1889—1937)

 * письменники Б. Чичибабін, Е. Казакевич, Д. Вишневський, А. Литвин

 * композитори М. Калачевський, Д. Тьомкін, Л. Орнштейн; диригент О. Рябов

 * живописці та скульптори Є. Крендовський, О. Литовченко, А. Рєзниченко, О. Харків, Мане-Кац, Л. Блох

 * кінорежисер С. Дудка