Є будинок, живуть у ньому люди. Із 16 квартир у 9 проживають сім’ї. У будинку немає елементарних умов для проживання. Наявність пустих квартир люди пояснюють тим, що їх мешканці купили будинки в селі і переїхали туди. Квартири ж приватизували. Ті, хто залишився, дійсно опалюють свої квартири чим можуть: чи то грубками, чи то електрообігрівачами. Найстрашніше те, що обігріваючи своє помешкання, вони категорично не хочуть думати про сусідів. Ось і виходить, що обігріваючи своїх дітей, наражають на небезпеку сусідських. Димоходи виведені у вентиляційні шафи. Ті ж дуже забруднені. Коли їх востаннє чистили, не пригадав ніхто. Така байдужість може коштувати життя цілої родини. Води теж немає. Газові плити працюють за допомогою газових балонів, які теж встановлені з численними порушеннями.
«Колись цей будинок належав Лютенському консервному заводу, і опалення було від центральної котельні. Коли завод закрили, закрили і котельню. Про те, що у будинку залишаються жити люди, ніхто не подумав. Можливо, ніколи було, бо ж вивозили з заводу все, що попадало на очі, - пояснює Олександр Захлистенко, сільський голова. - Ось так десять років будинок разом з мешканцями сподівався на кращі часи. За цей час люди оббивали пороги інстанцій, щоб отримати ордери на житло, приватизувати, провести газ і т. д. Рік тому будинок після десятирічного з’ясовування, все ж таки перейшов до сільської ради».
Далі був створений кооператив власників квартир, для відновлення комунікацій у будинку, збирали документи. На це пішло багато часу. А тут і криза не забарилася.
Тепер, щоб провести газопостачання, потрібні великі гроші. Їх у людей немає, бо ж живуть тут багатодітна родина, матері-одиначки та жінки-інваліди, пенсіонери. Оплата за проведення газу – для них проблема.
«Це жахіття, у мене немає слів, - обурюється Володимир Дудко. – У 2009 році, при теперішній цивілізації, люди живуть в таких умовах. Куди дивився сільський голова, невідомо. Якби вони звернулися до нас хоча б рік тому, ми б могли виділити кошти на газифікацію будинку з державної програми. Така ситуація була у Книшівці, де із 32 квартир жилими були лише 11. Там все переробили. Люди були активними. Зараз два будинки повністю заселені. Це питання буде винесено на розгляд найближчої сесії районної ради. Подивимось, чим можна допомогти людям».
Інспектор державного пожежного нагляду написав на власників квартир приписи за небезпечне використання пожежонебезпечних опалювальних приладів. Але приписами справу не вирішити.
Після обговорення і спілкування з мешканцями було вирішено для початку дати їм можливість визначитися з вибором опалення (газ чи електроенергія).
