Визнання мистецьких заслуг

Заслуженому художнику України, почесному громадянину Миргорода Віктору Брикульцю виповнилося 85 років.
Потужна творча енергія майстра за довгий період невтомної праці вияскравила свої потенційні можливості, дала змогу здійснити задуми, що стояли перед ним. Віктор Брикулець народився у північній частині Поділля, за часів тоталітарного режиму його батьки зазнали репресій, голоду і холоду, бо їх вважали за куркулів, а в часи німецької неволі він був остарбайтером. Фахову освіту отримав у Харківському художньому училищі, де виявив свої здібності й любов до малювання олійними фарбами. Від 1954 року почав виставляти свої полотна. За мистецькими орієнтирами належить до харківської школи, представники якої дали для України достойні зразки мистецтва.
Весною 1968 року Віктор Брикулець переїхав на постійне проживання до Миргорода. Тут він став відомим майстром пензля, співцем українського сонця, неба й довкілля, творцем портретної галереї сучасників та історичних постатей.
Мистецтво Віктора Брикульця – життє-стверджуюче, мажорне й водночас ліричне. Талановитий миргородець постає перед глядачем передусім як портретист. Це найулюбленіший його фах і природне захоплення, найбільше він малює своїх сучасників, а також історичних діячів, людей минулого.
Серед робіт цього жанру запам'ятовуються передусім портрети І. Зубківського й патріарха Мстислава. В останньому майстерно передано характер людини, її риси обличчя, очі, що випромінюють розум і життєвий досвід. Твір має вдалу композицію і вишукану гармонію барв – біле на білому з вкрапленням сріблястих і золотистих тонів.
Портретна галерея, мальована олійними фарбами, немов продовжується на графічних аркушах. Мова цих робіт – лаконічна, ясна, життєво достовірна. Вона базується на фаховій добротній основі, на передачі психологічного стану портретованих.
Поетичний струмінь краєвидів Віктор Брикулець образно передає через продуману композицію, що єднається із артистичним письмом і темпераментним виконанням. Його малярську уяву полонила первозданна стихія природи, "вічна книга мудрості" – небо, животворне сонце. Він малює Слобожанщину, Полтавщину, морські краєвиди Балтики, Чорного моря і куточки поселень Криму. Поетично відчуваючи настрій і, перш за все, мотив зображуваного, Віктор Брикулець передає своє бачення розмаїтості природи гармонією сріблястих, світло-блакитних, тепло-зелених і вохристих барв. Миргородські краєвиди і ландшафт відтворені ним у багатьох картинах і етюдах.
Художник захоплений світом краси природи і світом предметів, що оточують нас. Натюрморти творить натхненно, плідно й завзято.
Поза межами улюблених жанрів (портрети, натюрморти й краєвиди) – композиції та ескізи на вільну тематику. Тут фантазія майстра переносить його у старо-
світські часи чи в недавнє минуле. В тематично-побутовому ключі – дві своєрідні композиції, пов'язані з життям грузинського поета Давида Гурамішвілі на Миргородщині. На першій відтворено його зустріч із українкою-красунею, на другій – із мандрівним мислителем Григорієм Сковородою. Вони експонуються у Миргородському літературно-меморіальному музеї Давида Гурамішвілі.
Першою половиною 1990-х років датується значна кількість ікон, створених Віктором Брикульцем для іконостасів церков у селищах Ромодан Миргородського, Решетилівка й Жовтневе Решетилівського районів. Оскільки була перервана традиція ікономалярства, то митець узяв за основу композиції ікони, мальовані відомими російськими, польськими й українськими художниками для Володимирського собору в Києві, використав взірці канонічних ікон московського письма доби Середньовіччя, єпархіального стилю ХІХ ст. Така чарівлива імітація майстра з Миргорода, безперечно, викликає добре ставлення священнослужителів, мирян і світського загалу до того, що вони споглядають під час богослужіння чи тоді, коли відвідують Божі храми.
За своє життя маестро пензля багато своїх творів подарував громадським установам, санаторіям, лікувальним і навчальним закладам, музеям, а то й просто шанувальникам мистецтва не лише Миргорода, а й інших міст. Його удостоєно високого звання почесного громадянина Миргорода. До речі, такого рідкісного для художників в Україні. І тут "спрацювало" не лише те, що він має беззаперечний хист до малювання портретів, краєвидів і натюрмортів, а й доброта його серця, любов до людей, рідного курортного Миргорода.

Логін:
Пароль:
запам'ятати