Не встиг хлопець оговтатись, думаючи, що це товариші так пожартували, як почув змах крил і побачив, як його шапка майорить угорі, а несе її великий птах. Припускають, що велетень із родини яструбиних.
Про випадок сьогоднішнього ранку розповіли сам студент-учасник події та його викладач Валерій Буйдін, біолог, генетик.
– Я ішов на залік через ботанічний сад, опинився без шапки, – каже студент-магістрант природничого факультету Павло.
Про пригоду в ботсаду студент повідав викладачу.
– Прийшов до мене на залік студент-магістрант Паша і поскаржився, що залишився без шапки через птаха, – говорить Валерій Буйдін. – Здав залік та й пішов на базар купувати шапку.
– А поки я ішов до ринку, мені вже подзвонив Валерій Васильович і порадував, мовляв не витрачай гроші, бо знайшлася пропажа, – розповідає Павло Петренко.
Як розповів викладач, він пішов оглянути місце в ботсаду, про яке розповідав Павло (саме там є навчальний корпус біофаку). Чоловік таки знайшов і птаха, красивого, із сіруватою смугою на грудях, як манишка, і дерево, де сидів крилатий красень. А під деревом шапка, причому поряд іще дві.
Викладач забрав головні убори, на що птах, наче образившись, видав глухий звук і змахнув крилами.
– Усі шапки однакові – чорні, спортивні, як на підбір, – каже Валерій Буйдін. - Одна лежить там приблизно три місяці – це біолог визначив за мохом, який поріс вже на головному уборі. Інша там валяється з місяць, мокра і брудна, адже надворі розтає сніг. А одна, Павлова, була свіжа, не встигла намокнути.
Тепер Валерій Буйдін днями хоче оглянути місце події з орнітологом, щоб точніше визначити що то за птах і що саме спонукало пернатого полювати на шапки.
– Може, жив у людей, а тоді випустили, – припускає пан Буйдін.
У ботанічному саду педуніверситету вже давно помітили крилатого красеня, але що він хапуга, досі не чули.
