Вхід | Реєстрація

Козацький фарс або Армія для дітей

Козацький фарс або Армія для дітей
У сучасні козаки легко записують жінок і навіть дітей. Вони, як справжні воїни, стають на одне коліно, дають присягу і обіцяють охороняти Україну від ворогів.
Напевно, таким чином козаки хочуть ліквідувати дефіцит солдатів в українській армії. Туди йти ніхто не хоче, бо там погано годують і змушують рано прокидатися. А от у козаки записатися можна. Тут і правила простіші, і люди гуманніші. Запишися у козаки і гуляй. Аж до свята Покрови. А от у цей день — хоч не хоч — одягай красиву форму і вперед, на мітинг! Так роблять усі козаки.
Так зустрічають і свято Покрови у Нових Санжарах. На чолі урочистої колони, яка складається з працівників новосанжарських установ і організацій, ідуть елітні козацькі війська. Молодші хлопці одягнуті у камуфляжі та бордові берети, які дуже нагадують головні убори десантників. У деяких під камуфляжами одягнуті тільники. Теж дуже схоже на ВДВ. Ну, може, козацька форма такою і має бути. Чоловіки старші одягнуті більш солідно — у темно-зелені мундири та штани із червоними лампасами. Майже у всіх на грудях численні ордени та медалі, серед яких в очі найбільше кидається один: він своїм виглядом дуже нагадує зірку Героя Радянського Союзу. Такий самий червоний прямокутник і жовта зірка під ним. Невже одразу три Герої йдуть поруч у одній колоні в центрі Нових Санжар? Цілком можливо. У сучасних козаків взагалі можливо усе. Двоє чоловіків, що йдуть  у колоні, обмінюються міркуваннями:
— Коли вони встигають? Сьогодні у козаки вступив — завтра вже полковник, післязавтра — генерал. Хто їм ті звання призначає?
 — Та, мабуть, самі собі.
 — А-а-а, ну тоді ясно.
Окрім козаків, у колоні йдуть і кілька козачок. У беретах і формі, лише замість штанів — спідниці. Звичайні собі жіночки. Щоправда, колись на Січ таких не пропускали, але коли то було. Зараз Січі немає. А козацтво є. Таке ось, лояльне до жіноцтва. Ну а чому, зрештою, ні? У суспільстві емансипація і фемінізм, отже, і козацтво має змінюватись. Ставати більш жіночним, чи що.
Колона підходить до пам’ятника козакам, який розташований на березі Ворскли. Рядові козаки вишиковуються у шеренги ліворуч від пам’ятника, старшина займає місця поближче до мікрофону. Селищний голова Андрій Река оголошує мітинг відкритим. Лунає Гімн України. Козаки прикладають долоні до кашкетів і виструнчуються. Але національний гімн ніхто з них не співає. Напевно, не прийнято це у сучасних козаків. Хоча якби уявити, що кілька десятків сильних чоловіків затягнуть хором «Ще не вмерла України…». Ех, непогано було б, їй Богу. Але чомусь не затягли.
Після гімну Андрій Река розповідає про історію козацтва, час від часу заглядаючи у листок. Глядачі у цей час усім своїм видом демонструють зацікавленість. Потім присутнім представляють усю козацьку старшину, яка прибула на свято. І до мікрофону підходить заступник отамана однієї з численних козацьких організацій Леонід Дядюк. Розповідає, що сам родом із Полтавщини, але мешкає у Дніпропетровську.
— Тут мої земляки, тут моє коріння, — говорить заступник отамана, — я тут війну пройшов… (Потім швидко виправляється) … прочувствував. У десятирічному віці. Потім служив у багатьох «гарячих точках». А зараз переймаюсь козаччиною.
Доки він говорить, у одного козака починає грати мобільник. Гарна пісня «Наутілус Помпіліус». Очевидно, вимикати телефон козакові незручно, тому він просто закриває кишеню долонею руки. Музику стає не так чутно.
— Це наше свято! — говорить Леонід Дядюк про День Покрови Пресвятої Богородиці, — Бо ми того варті! Ми ніколи не були незалежною державою, але завжди були державою гетьманською! І всі нас боялися! І навіть наш північний сусід, як не хотів, не міг на нас зазіхнути!
Від таких слів треба переповнюватися гордістю. Але чомусь не виходить. Хіба не до північного сусіда змушений був привернути Україну разом із її козацтвом Богдан Хмельницький? І хіба сімдесят років — до 1991-го — ми не були у складі держави, створеної цим північним сусідом? Ну, у козаків свої погляди і на історію, і на сучасність.
Далі — цікавіше. Біля мікрофона швидко розігрують театральну сценку під назвою «Прийом у козаки». А може, це була не сценка, може вони справді так собі це уявляють?
Отже у козаки на День Покрови приймали дітей. Звичайних собі руденківських школяриків із 5-го класу. При чому без розбору, усіх підряд — і хлопчиків, і дівчаток. Солідний дядечко у козацькій формі з красивими орденами зачитував текст присяги, який школярики слухняно повторювали.
— Присягаю боротися за свободу і законність… Служити українському козацтву і народу України! — урочисто промовляли десятирічні діти. Напевно, більше у цій країні нікому боротися за свободу і законність. Може, хоч ці будуть.
Після складання присяги діти по одному проходили ритуал зарахування у козаки. Цілували державний прапор, прапор полку, хрест священика і наостанок отримували своєрідне посвячення у лицарі. Леонід Дядюк клав кожному шаблю на ліве плече і щось підбадьорливе казав. За кілька секунд перед ним уже стояв готовий десятирічний козак. Чи козачка. Готові служити українському народу.
У радісній метушні посвяти якось забувалося, що на Запорізьку Січ, яка завжди була центром козацтва, не лише жінок, а й дітей не допускали. Дітям слід рости, набиратися сили, а вже потім ставати воїнами чи оратаями. Але так було у колишні часи. Зараз все простіше і доступніше. Якщо перефразувати Козьму Пруткова: «Хочеш бути козаком — будь!».
Наостанок — напевно, щоб діткам не було сумно і страшно — до козаків зарахували і їх учительку. «Служу народу України», — хвацько відповіла вона, отримуючи грамоту. Ну справжня козачка!
Урочистий мітинг оголошують закритим. Гімн. Козаки хоробро мовчать. І лише один пробує тихенько ворушити губами. Напевно, згадує слова. Ех, а якби усі хором! Та ні, це ж не опера «Запорожець за Дунаєм». Тут зібралися не співати, а займатися серйозними справами.
Мітинг закінчується. Новосанжарські священики починають молебінь по загиблих козаках, люди потроху розходяться. Разом із своєю вчителькою повертається до школи і новостворений козацький курінь. Може б варто було і порадіти за діток. Як не як — стали козаками, наблизились до чогось патріотичного, національного і щирого. Може. Але чомусь виникають великі підозри, що до наступного свята Покрови ці дітки іще хоч раз побачать гордих дядів у красивій формі. Дуже вже все нагадує звичайний фарс, влаштований із нагоди козацького свята. У формі пройшлися, нових козаків прийняли — і гуляй до наступної Покрови!
Наперед хочеться висловити пропозицію. Наступного року, 14 жовтня, також приймати у козаки. Тільки вже не школярів чи жінок, а немовлят із пологового будинку. А потім гордо вийти з лікарні і сказати: «Тут сьогодні народився козак! Він боронитиме свободу і законність».



Автор: Володимир ПАРШЕВЛЮК, «ЕХО з регіону»


Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
18 жовтня 2011, 17:40 | Нові Cанжари |


1. KING / 18 жовтня 2011, 17:52
Бугага, тримайте мене, зараз всруся! Блін, Паршевлюк таки має талант! Отак гарно описати всю цю клоунаду за участю міліціонерів на пенсії, та іншим дядькам яким нема чим занятися!...
А Вовка описав все до деталей: навіть мобільник та листочок в руках Реки не забув. Це було найцікавіше на цій події!

...урочисто промовляли десятирічні діти. Напевно, більше у цій країні нікому боротися за свободу і законність. Може, хоч ці будуть.

Взагалі убило! :)

А ще зацінив третю фотку (дітки: "коли вже вони закінчать та підемо у футбола грати?". При чому це саме мабуть думають і два дядьки в камуфляжі), та четверту фотку (Хлопчик: "Що? Дядю, чо ви мені втюхуєте?")
2. zevo / 18 жовтня 2011, 18:47
Козаки - це опора нинішньої влади, так, на всякий випадок...
3. Любов / 19 жовтня 2011, 06:23
Приєднуюся, Володимир Паршевлюк - шикарно. Цікаво, чи всі батьки п'ятикласників давали дозвіл на "посвячення" їх дітей.
4. Майстер / 19 жовтня 2011, 11:09
4. Любов пише:
«Цікаво, чи всі батьки п'ятикласників давали дозвіл на "посвячення" їх дітей. »

Теж про це думав. Гадаю, що батьки ні сном, ні духом про цей обряд.
5. KING / 24 жовтня 2011, 01:51
8. Есаул пише:
«Діти повинні знати якого вони роду ! »

Не спорю. Але прочитайте ще раз коментар Миколи Гузченка - оці ряжені в мундири дядьки НІЧОГО спільного не мають із козаками які вони були колись в Україні. Я навіть думаю, що 90% із них навіть історію козаччини не знають і приблизно. Вони пішли в цю організацію щоб пити горілку, вигукувати "будьмо!" і ходити в мундирі на парадах, балдіючи від своєю крутизни і необхідності суспільству.
6. Женя.Джура. / 25 жовтня 2011, 15:15
Паршевлюк безпородне цуценя .тявкає що на голову яврейську збреде. Чим писать таку мазню краще дітей звозивби на екскурсію більше толку булоб.Від такого підера ніхто не зможить народити гарного КОЗАКА.
7. Микола Гузченко / 5 листопада 2011, 20:59
   Відкрити коментар, який містить ненормативну лексику
16. ПОЛКОВНИК пише:
«спотворений образ козака – шаровари, шабля, оселедець, горілка»

Ай-ай-ай... Так от якої ми заспівали... Це ж скільки тупості й нахабства потрібно мати, щоб таке заявити!? Виходить, пузатий дядько в чорному "однострої" (блять!!!) з пагонами, орденами і в фуражці - це істинний образ козака, а вершник у шароварах з оселедцем і шаблею - спотворений?!!!

А я, дурний, думав, що сучасні козаки - це просто нешкідливі клоуни. А вони (говорячи їхньою пафосно-пустозвонною мовою) нагло займаються знищенням пам’яті про реальних козаків! І наші діти при слові "козак" уявлятимуть уже не хороброго відчайдушного вояку, а пузатого мудака в фуражці!

Пане полковнику (я так розумію, козацький), у мене до вас кілька питань:

1. Що конкретно роблять в Новосанжарському районі на військовому поприщі десятки козацьких генералів з полковниками (окрім формування військових частин з 10-річних пацанів)? Тільки не розказуйте тут про пам’ятники, фарбування стін, аплікації з бісеру і вишивку хрестиком - розкажіть про військові досягнення. Про конкретні - не про захист територіальної цілісності і національної єбності.

2. Ви мабуть чули, що козацького полковника споконвіку обирав собі сам полк. Є полк - є полковник, нема полку - і полковнику нізвідки взятися.
Як називається ваш полк, скільки в ньому сотень, куренів, скільки козаків, коли вони вас обрали?

3. Коли і чому серед козацької старшини з’явилися генерали?

Буду вдячний за відповіді.
8. KING / 13 грудня 2011, 19:33
Я також сміявся крізь сльози як побачив. Тепер то ясно навіщо всі ці мундири, медалі, паради, показуха! Я то думав, що то дядьки просто не придумали чим займатися на пенсії і фігньою маються, а вони, ба, бабло заробляють! Виходить що дурень я, а не вони. Тепер ці паради і їхні медалі будуть спонсорувати (ну хоч частково) з наших податків. Шикааарно!
Проведено 98 рейдів, затримано 78 порушників! Які цифри! А то я, лопух, їх бачу тільки на парадах, а вони, виявляється, кожен день ходять по місту і затримують злочинців. І куди я дивлюся, що їх не бачу? Їй-Богу осліп мабуть! Я то думав що наші міліціонери провели всього лише 3 рейди в Кобеляках за 2011 рік (2 влітку, коли був апогей боротьби з алкоголем і 1 вже восени, коли вони вирішили малоліток поганяти за той же алкоголь), а вони 3 рази на тиждень виходять в патруль (98 днів із 365 за рік) і це ж тільки з козаками, а скільки разів без них?! Їй Богу кожен день що не йдеш по місту - а тут патруль назустріч!
А тим часом щосуботи біля дискотеки купа п’яних малолітніх лосів товчуть один-одному пики, де ж ті козаки браві? Міліція і та приїжджає вже коли комусь голову розтовчуть і працівники заправки їх викличуть.
Ні, ну я бачив, бувало кілька разів, козаків по суботах в "у громадських місцях, розважальних закладах тощо" та тільки щось вони там не патрулем займалися, а зовсім протилежною справою :)
А може я й не правий, а дійсно осліп... То може хто бачив як козаки із міліціонерами вулицями патрулюють, то скажіть мені, може я й даремно сумніваюся в правдивості інфи?
9. Козак Ворон / 16 березня 2012, 19:13
В Україні живуть козаки, яничари і інші (мешканці). Хто, цікаво, оплатив Паршивцю зазіхання на святе?
Взагалі, перед тим, як хизуватися дотепністю і доводити до всрачки різних KING kong-ів та "бідних" Yor-иків, йому б не завадило ознайомитися з історією Козацтва, в частині його поділу на Вільне, Запорозьке та Реєстрове, кожне з яких мало свою ідеологію. А також згадати скільки дітей під час війни отримали звання Героя Радянського Союзу.
10. 51 Штат / 1 липня 2012, 15:01
В смт Шишаки, козаки з"явилися порівняно недавно. Десь може з два місяці назад. Відзначилися лише тим що ходили у крапових беретах та камуфляжі по пиво до магазину. Пісял розмови з одним із натхненних лідерів, мені довелося взнати що звання "хорунжий" прирівнюється до молодшого лейтинанта. Тут так і хочється процитувати одну фразу із "Lukmore" - маразм крепчает.
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Курс НБУ
Останні коментарі

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації