Ця редакційна пишеться у вівторок 16 лютого. Цього дня чимало українців із якимось напівдитячим ентузіазмом і захопленням спостерігали за подіями у Верховній Раді. У всякому випадку, під час сесії Кобеляцької райради депутати постійно запитували один одного: «Ну що, відправили Яценюка у відставку?»
Відверто кажучи, давно не розумію такої цікавості. Адже в державі, яка де-факто знаходиться під зовнішнім управлінням, особа Прем’єр-міністра принципового значення не має. Головні рішення все одно не в Києві приймають. А особистостей, котрі хоча б спробували навести в цій нещасній країні порядок і зробити її незалежною, поки що не видно. У всякому випадку, серед українців. Бо нинішнім владцям сьогоднішня ситуація вигідна. Рішення вони не приймають, а красти, голосно волаючи про боротьбу з корупцією, їм змогу дають. Тому буде Яценюк чи не Яценюк, не так і важливо. Один крастиме менше, інший — більше. Крім того, якщо й «розганяти», то в першу чергу — імпотентний парламент.
Тому повернемось до нашого, до земного, до того, що ближче і на що ми ще якось можемо впливати. Днями вирішив перевірити, як виконує свої обов’язки і обіцянки наш «рідний» нардеп Андрій Река. Можливо, хтось, крім новосанжарців, ще пам’ятає такого чоловіка, який втілив у життя принцип: «Аспірин і добре слово — набагато дієвіші, аніж просто добре слово».
Виявилось, що із парламентською роботою у нашого нардепа, м’яко кажучи, «не фонтан». Ні, на сесії він ходить, голосує дисципліновано. Та більше чим за рік роботи у парламенті Андрій Олександрович спромігся лише на два депутатські запити і взяв участь у розробці семи законопроектів. Із обіцянок, даних перед виборами, Рекою у життя втілена лише одна: створене Антикорупційне бюро. Та й чи він його створював? Про такі «дрібниці» як скасування недоторканості нардеп, як і всі його колеги, швиденько забув. Рейтинг довіри до Реки, згідно з даними ресурсу «Слово і діло», становить лише 14 відсотків. Ми б дали ще менше. Адже «Слово і діло» не враховували обіцянок щодо підтримки і розвитку Нових Санжар та інше бла-бла-бла. А ми ж їх, обіцянки, чули в редакції «ЕХО».
Інформацію про діяльність Реки як нардепа ми брали із згаданого ресурсу та офіційного порталу Верховної Ради України. А в процесі збору матеріалів вирішили зайнятися перевіркою стану виконання обіцянок, даних нашими обласними, районними та міськими депутатами. Таки ж і вони вже майже сто днів «працюють».
Та виявилось, що існує певний дефіцит інформації. Працівники редакції, на жаль, не збирали всі листівки, агітки, газетки і календарики, у яких кандидати перед виборами щедро обіцяли. А говорили ж навіть про те, що пенсії піднімуть і податки знизять. А тепер, щоб знайти задокументовані обіцянки, звернулись до виборчих комісій, сподіваючись, що вони збирали агітматеріали, як велить закон. Як з’ясувалось, ніхто цією справою не займався.
Тому звертаємось до читачів «ЕХО» із проханням про допомогу. При цьому вона може бути навіть платною. Обіцяю особисто заплатити 200 гривень за повний комплект агітматеріалів партій, які потрапили у районну та міську ради. Ну, звичайно ж, за обіцянки міського голови теж. Хоча не відмовлюсь і від безкоштовної допомоги.
Так що, несіть виборчу макулатуру. Пункт прийому — редакція «ЕХО». По понеділках, із 9 до 10 ранку. Сторгуємось.
