Недільного ранку біля нової церкви людно. До восьмої години мешканці Руденківки та ближніх сіл заповнили усе подвір’я біля дерев’яного храму. Одні прочани просто стоять надворі та чекають урочистого відкриття, а інші проходять досередини церкви, ставлять свічки, хрестяться перед образами. Тим часом до храму з’їжджаються священики з усієї Новосанжарщини. За деякий час вони в урочистому одязі вишиковуються перед входом на подвір’ї церкви і очікують на приїзд Владики Филипа. Чути, як у натовпі перешіптуються літні бабусі: «А чого не починають? — Та ждуть когось. — А кого? — Та якогось старшого, мабуть. — Владику, кажуть. — А звідки той Владика? — З Полтави. — А-а-а, ясно». Близько дев’ятої до церкви під’їжджає автомобіль із Архієпископом Полтавським і Миргородським Филипом. Владику хлібом-сіллю зустрічають маленькі діти, дві дівчинки дарують йому букети троянд і вітають віршованими рядками. Після цього до Владики Филипа звертається настоятель Руденківської Свято-Пантелеймонівської церкви отець Михаїл. Після цього всі священики і велика кількість прочан — скільки вмістилось у церкві — заходять досередини, де й відбувається святкова служба.
Триває вона близько двох годин. Люди всередині церкви стоять дуже щільно, за деякий час стає трохи задушно, але ніхто не нарікає. Старі й молоді благоговійно стежать за службою, за тим, як Владика Филип освячує стіни нового храму, благословляє церкву та її прочан на служіння Богу. А настоятеля церкви — отця Михаїла — за вірне служіння православній вірі Владика одаровує нагрудним хрестом із прикрасами.
Після завершення урочистого богослужіння ті прочани, які перед цим сповідались, підходять причащатися. Йдуть літні та зовсім юні, на руках несуть немовлят і трохи старших діток. Бажаючих причаститися дуже багато, тому черга розтягається через усю церкву. Як відомо, таїнство Святого Причастя допомагає людині з’єднатися з Богом, споживаючи тіло і кров Ісуса Христа, тобто хліб та вино.
Після того, як всі бажаючі миряни причастилися, до них звернувся із словом та молитвою Владика Филип.
— Мені дуже приємно було їхати сьогодні сюди, адже колись давно, коли я в 1986-му році приїхав в Полтавську єпархію, моя перша парафія була в Дудкиному Гаю на Новосанжарщині, де я прослужив більше трьох років. Тому я завжди із радістю повертаюся на цю благословенну Новосанжарську землю. Був такий сумний час, коли на нашій землі руйнувалися церкви, підривалися і знищувалися. Тепер прийшов час збирати каміння, відновлювати святі Божі храми і ось сьогодні ми відкриваємо церкву в Руденківці. За цю можливість дуже хочеться подякувати найбільшому благодійнику і помічнику в будівництві цього храму — Андрію Володимировичу Кішінському.
Після своєї промови Владика Филип вручив грамоти Священного Синоду та ордени «Хрещення Святої Русі» від Митрополита Київського і Всієї України Володимира Андрію Кішінському, Юрію Лебедину та Миколі Харченку. Грамотами за старанні труди у славу Божу на благо святої церкви також були нагороджені Олег Демков, Руслан Білокінь, Борис Федоренко, Володимир Остапчук, Володимир Овчаренко, Оксана Муха, Василь Красюк, Андрій Дігтяр, Володимир Кішінський, Володимир Коба, Олександра Дмитренко.
Меценат Андрій Кішінський звернувся до усіх прихожан із закликом.
— Давайте не забувати про те, що Бог є Любов. Давайте любити одне одного. Тоді ми будемо людьми і будемо віруючими.
Наостанок Владика Филип побажав усім прочанам Свято-Пантелеймонівської церкви, аби новий храм став для них справжнім домом і на усіх мирян прикликав Боже благословіння.
