Скосив нашу родину «підлотний» вірус – очі горять, в горлі пече – тобто всі радощі банального осіннього вірусняка. Тут би брати всі гроші та бігти в аптеку, но нєт. У нас є лікар. Не лікар, а якийсь ізвєрг, чесне слово.
Дзвоню йому кажу – хвора страшенно, температура смертельна 37,1. А він каже – «ну що ж, вітаю. Стеж за температурою, провітрюй, зволожуй повітря, слідкуй за симптомами, пий теплий чай, морс і одужуй».
Пішла стражденна в аптеку по термометр, бо старий прийшлось утилізувати за давністю і брехливістю. А там аншлаг.
«Дєвушка, нам шото от лающего кашля!»
«Всє кругом болєют, нам би что-то чтоби нє заболєть»
«У вас єсть что-то от гріппа»
«Доця, а оце єслі соплі течуть, понос і кашель – то які таблєточки нада брать? А може вже уколи?»
«Нам би антібіотік какой-то хароший от простуди»
«А у вас єсть чай от інфаркта?».
І втомлена змучена фармацевт, висякується раз по раз у хусточку і всім дає пораду і розраду. А тут я – «термометр, будь ласка».
– Захворіли? - співчуває фармацевт.
– Та трохи, - кажу я у відповідь.
– То може вам шось од грипу?
– Амізон купітє – підказує хтось із черги.
– Сразу бєрітє лазолван от кашля!
– Просто вітаміни піть нада.
– Єсть такі таблєтки с антібіотіком, шоб осложнєній не було.
– Дякую, - кажу, але лікар вже зробив призначення і антибіотиків там точно не було.
– Ето у вас какой-то супруніст. Ви слишалі, ета міністр запрєтіла людям лєчітся, хочєт чтоби всє умєрлі.
– Емм, - тягну паузу, щоб сказати невідворотнє, - він ще й до Супрун так над нами «іздівався»! Прийшов і викинув усі амізони з аміксінами.
– Ото поначитуються Комаровського.
– Ужас – схопилася якась жінка, - а ви купіть ампулку інтерферону, врачу не кажіть, одломіть їй носик і сєм днів, капайте в нос, в горло…
– І в задніцу? – не втрималась я.
– Да і туда тоже можна. Там же ж всі сосуди. Я так всю жизнь дітей лічила.
– Вам нада мазь на грудь, перцовий пластирь…
– І нада вітаміни пить, отак зсипаєте десь полстакана і випиваєте сразу, а потом іще по четирє таблєтки 5 раз в день до полного виздоровлєнія.
– І цефтріаксон візьміть – це такий антібіотік, мені всігда помагає од грипу, ревматізму і від усього…
Люди без упину радили ліки від усього, краплі в усі фізіологічні і не дуже отвори, спреї, мазі, хтось навіть висунув гіпотезу, шо віруси всі від глистів і порадив купити пачку глистогонного.
Хтось просвіщонний радив свячену воду з буряковим соком в носа лити. Хтось уже описував схему лікування гомеопатіческою гомеопатією
Фармацевт уважно дивилася через скло на мене, я розгубилася аж від такого шквалу порад але беру тільки термометр, бо зволожувач дома є, чай є, провітрювати можна, термометр тепер от теж є. Лишилося лиш стежити за симптомами і чекати коли це все пройде. Вийшла з аптеки в супроводі співчуваючих поглядів.
Ізвєрг якийсь лікар у нас, супруніст настоящий, даже укола ніякого не призначив на «смертельну температуру 37,1» тільки порадив позитивного настрою і хороших новин. Це ж геноцид якийсь, чесне слово.
Коли прийшла та мить, коли люди почали лікувати соплі антибіотиками, інфаркт чаєм, грип глистогонним – а винні в цьому стали «супруністи», бо запрітили?
Будьте здорові, мисліть критично, і хороших новин вам з позитивним настроєм.
