Фундамент закладено. Що змінилося у будівельній галузі?

Фундамент закладено. Що змінилося у будівельній галузі?

Наприкінці жовтня Світовий банк оприлюднив нові результати міжнародного авторитетного рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business. За його підсумками, Україна піднялась на 4 позиції та посіла 76 місце серед 190 країн світу, а за показником «отримання дозволів на будівництво» рекордно покращила свої позиції і потрапила у топ-40 країн. Як вдалося досягти таких результатів у будівельній сфері і які ще зміни відбулися у галузі, досліджували експерти Центру громадського моніторингу та контролю.

 

Від кризи – до «буму»

Останній великий будівельний «бум» в Україні припав на 2011 рік, коли держава готувалася до проведення чемпіонату з футболу «Євро-2012». Потім темпи будівництва пішли на спад, невеликий стабільний приріст у 3,5-10% щорічно зберігався лише у житловому секторі. Однак минулого року Державна служба статистики України вперше за чотири роки зафіксувала ріст обсягів будівельних робіт у всіх сегментах будівництва. Це явище спостерігається і цього року. Загальний приріст за 10 місяців 2017 року склав 23%, зокрема зведення житлових будівель збільшилося на 13%, нежитлових – на 27%. Будівництво інженерних споруд зросло майже на третину – 28%. У грошовому еквіваленті загальний обсяг робіт склав 73,5 млрд грн.

«Цей рік продовжує показувати, що галузь стабільно розвивається, – наголошує заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Лев Парцхаладзе. – І дуже добре, що позитивна тенденція спостерігається не стільки у столиці, як усі звикли, а в інших регіонах України. Лідерами є Житомирська, Кіровоградська, Запорізька, Одеська та Київська області».

Сплеск будівельної активності позначився на вартості квадратних метрів. За словами президента Спілки фахівців з нерухомого майна України Віктора Несіна, цього року на столичному первинному ринку житла можна було придбати квартиру за ціною 500-600 дол. за кв. м і навіть дешевше. Ця ситуація грає на руку споживачам, втім, невигідна забудовникам. За підрахунками ріелторів, пропозиція у найбільших містах України, зокрема у столиці, перевищує попит у десятки разів.

«При будівництві 200 квартир вдається продати за рік тільки 10. Тому в найближчі два-три роки ми побачимо безліч заморожених будівельних об'єктів», – вважає експерт з питань нерухомості Ярослав Цуканов. Однак із такими прогнозами не погоджується генеральний директор державної будівельної корпорації «Укрбуд» Олег Майборода. За його словами, обсяги продажів зростають практично пропорційно обсягам будівництва.  До того ж на ринку зберігається так званий відкладений попит, тобто чимало потенційних покупців готуються придбати житло найближчим часом.

Серед негативних тенденцій спеціалісти також називають хаотичну забудову населених пунктів. Будівельники нерідко нехтують генеральними містобудівними планами та необхідністю розвивати прилеглу інфраструктуру, а також часто знищують зелені зони та руйнують архітектурний вигляд міст.

«Маємо яскравий приклад, як висотною забудовою знищили цілий район у Львові –  Погулянку. Так само втраченою є частина міста між вулицями Шевченка та Олени Степанівни. Ця висотна забудова просто перекрила ландшафт історичного міста», – розповідає науковий співробітник ДП «Укрзахідпроектреставрація» Оксана Бойко.

 

На розсуд громади

Одним із факторів, який посприяв будівельному «буму», експерти вважають децентралізацію системи будівельного контролю, що стартувала у 2015 році. Державна архітектурно-будівельна інспекція України (ДАБІ) поступово передає на місцевий рівень право припиняти незаконні будівельні роботи, виділяти земельні ділянки, проводити перевірки на будмайданчиках та вирішувати питання щодо початку будівельних робіт і прийняття в експлуатацію нових та відремонтованих споруд. На сьогодні вже 86 громад користуються новими повноваженнями. Це дозволяє громадянам ефективно впливати на містобудівну ситуацію у своєму населеному пункті. Тож за останні два роки в регіонах значно пожвавилося зведення об’єктів соціальної інфраструктури – шкіл, лікарень, спортивних майданчиків тощо.

«Щороку ми відкриваємо по одній обласній лікарні. Реконструюємо медзаклади, які не бачили ремонту десятиліттями. Нове життя вже отримала обласна дитяча поліклініка, нині – Центр матері та дитини імені Руднєва, наступного року відкриваємо нове хірургічне відділення», – розповідає голова Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко.

Доля таких будівель тепер залежить від рішень місцевої влади та наповнення місцевих бюджетів, доходи яких, за даними Мінрегіонрозвитку, за 9 місяців 2017 року збільшилися на 31,1 млрд грн у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року та склали 134,9 млрд грн. А власні доходи ОТГ зросли на 83% та досягли 6,3 млрд гривень.

«Ці мільярди – відремонтовані або побудовані дороги, школи і лікарні. Це закуплена в містах комунальна техніка, тролейбуси і трамваї. Виграло кожне місто», – підкреслив глава держави Петро Порошенко.

 

Менше довідок, більше контролю

На думку експертів, на будівельний ринок позитивно вплинули законодавчі зміни. Цього року уряд максимально спростив процедуру реєстрації документів на будівництво об’єктів незначного класу наслідків (СС1). До таких належить власне приватне житло, дачні будиночки, адміністративно-побутові приміщення для малого та середнього бізнесу (наприклад, склади чи магазини, на яких постійно перебуває не більше 50 осіб). Тепер можна починати зводити такі споруди вже наступного дня після подачі повідомлення у ДАБІ. А можливість зробити це в режимі он-лайн робить процес ще простішим та зручнішим. 

Дозволи на будівництво тепер потрібно оформляти лише для зведення приміщень середнього та значного класу наслідків (СС2 та СС3). Це житлові комплекси, офісно-торговельні та розважальні центри, промислові споруди, об’єкти громадського, виробничого та інженерно-транспортного призначення.

Також були скасовані категорії складності споруд. За словами міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадія Зубка, раніше найбільше корупційних зловживань виникало саме у питанні визначення категорії складності об’єкта, що в свою чергу впливало на вид дозвільного документа (декларація або дозвіл). Тепер цю корупційну складову усунуто. При цьому був посилений контроль під час введення будівлі в експлуатацію, що сприяє викорененню незаконного будівництва та змушує забудовників виконувати сучасні вимоги та приписи щодо приміщень, зокрема, обладнувати їх загальнобудинковими лічильниками, пандусами, використовувати енергоефективні технології тощо.

«Завдяки зрозумілим та прозорим правовим механізмам у будівельній сфері України за останні місяці виокремилося кілька позитивних тенденцій. По-перше, на ринку з'явилися нові інвестори малого і середнього сегменту. По-друге, менше стало самочинної забудови», – підкреслив голова Держархбудінспекції Олексій Кудрявцев.

Влада планує продовжити процес оптимізації будівельного законодавства та ухвалити низку законів, які ще більше наблизять Україну до європейських норм.


Автор: Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю
Поділитися:
12 грудня 2017, 09:35 | Регіон: Полтавщина | Категорія: Суспільство | Сторінка для друку

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Щоб прокоментувати матеріал, Вам необхідно зареєструватися, або увійти на сайт під своїм логіном




Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації