Усі навкруги говорять про те, що Україна крокує в Європу. А я, коли дивлюся навколо, помічаю, що порядки в нас залишаються африканськими. Хоча в Африці не був, але судячи з повідомлень ЗМІ, там усе дуже схоже на Україну. Та не здивуюся, якщо на «чорному» континенті вже краще, аніж у нас.
6 квітня приїхав я на автостанцію в Кобеляках. Придбав у касі квиток на автобус, що мав прямувати за рейсом Кобеляки—Кременчук. Його відправлення було анонсоване на 12 годину 10 хвилин. Десь о 12:18 у 50 метрах від платформи №3 зупинився мікроавтобус з номером ВІ 31–20 АА. Маршрутних розпізнавальних знаків на ньому не було. До автобуса звідусіль почали підходити люди. Підійшов і я. Водій заявив, що всі, хто має квитки, повинні йти до платформи. Не встиг я подолати невелику відстань, як автобус розвернувся і поїхав геть. Ні оголошення по гучномовцю, ні диспетчерського контролю не було. Диспетчер лише встигла порадити хапати сумки і бігти через парк на майдан, щоб перейняти «маршрутку».
Думаю, що оцінку діям водія і його психічній адекватності мають дати компетентні органи. Вони ж повинні і відповісти, чому таке неподобство відбувається на автостанції міста Кобеляки, зокрема, вияснити, скільки квитків було продано на згаданий рейс 6 квітня. Зауважу, що автобус був вщерть забитий людьми і сумками.
За щасливим збігом обставин, мене в той день не «відвідали» ні інфаркт, ні інсульт. А могли ж, бо закінчую восьмий десяток життя. Між тим, мої односельці розповідають, що такі випадки саме на цьому рейсі трапляються постійно. Бувають і значно серйозніші неподобства. І на них, чомусь, не реагують ні керівники автостанції, ні представники влади.
Мешкав я в колишніх радянських республіках і навіть за кордоном. Але таке зустрічаю вперше. Колись в тижневику «ЕХО» був надрукований розклад автобусних маршрутів з міської автостанції. Там фігурував і рейс Кобеляки—Комендантівка. Так от, доводжу до відома всіх відповідальних осіб — такий маршрут не обслуговується. Думаю, що і не обслуговувався.
Володимир Швидкий, житель Комендантівки
Від редакції: за поясненням ми звернулися до працівників автостанції. Відповідь надавала старший касир Ольга Клочко. Вона розповіла, що через брак коштів касиру практично завжди доводиться виконувати ще й функції диспетчера і контролера. Але контроль руху квитків проводиться. Оголошують і про відправлення того чи іншого автобуса. Про описаний інцидент Ольга Клочко знає. І підтверджує, що водій згаданого рейсу постійно допускає порушення. За її словами, доходить до того, що він може виштовхати із салону і працівника автостанції. Про це касири інформують райдержадміністрацію, яка, на їх думку, має вплинути на перевізника, котрий обслуговує маршрут.
Як бачимо, ситуація банальна. Водій фактично що хоче, те й робить. Пасажири скаржаться касирам і в газету, касири — в райдержадміністрацію, РДА — перевізнику. Той, можливо, щось скаже водієві. А результат? Безумовно, було б добре, якби на цьому маршруті існувала справжня конкуренція між перевізниками. І люди просто не сідали б у автобус до хамовитого водія. Але конкуренції в найближчі роки не буде. Навпаки, багато перевізників відмовляються обслуговувати рейси, що проходять через розбиті сільські дороги.
Але будемо сподіватися на реакцію РДА та власника автобуса. Чиновники про ситуацію вже знають.
