Де побувати туристам у Полтавській області

Де побувати туристам у Полтавській області

Тижневик підготував список найцікавіших туристичних місць, які обов’язково мають відвідати наші читачі.

Попереду — літо, пора відпусток і відпочинку. Хтось використає ці теплі й сонячні дні, аби побувати на морському узбережжі, інші загоратимуть на річці чи на городі. Та все ж, усі, хто матиме час і бажання, повинні побувати в кращих туристичних місцях Полтавської області. По-перше, такі подорожі обійдуться відносно недорого. По-друге, після них залишиться чимало вражень. По-третє, можна зробити фото на фоні архітектурних споруд. Крім того, аби побачити ці чудові місця, вам навіть не доведеться йти у відпустку.

 

Родовий маєток Муравйових-Апостолів

У селі Хомутець Миргородського району знаходиться родинний маєток Муравйових-Апостолів. Садиба була заснована в другій половині XVІІІ століття хомутецьким сотником, згодом миргородським полковником Петром Апостолом. У 1689 році його син Данило Апостол (згодом гетьман Лівобережної України) одержав на Хомутець універсал гетьмана Івана Мазепи.

На початку ХІХ століття маєток у спадок одержав Іван Муравйов‑Апостол, відомий російський просвітитель, дипломат, нащадок гетьмана Данила Апостола по жіночій лінії. Після відставки він переїхав до Хомутця, де відроджував і впорядковував родовий маєток.

Нині на території парку ростуть липа, граб, береза, віком понад 200 років, дуб черешчатий — дуб-трійця, посаджений Іваном Муравйовим-Апостолом на честь своїх синів‑декабристів. У одному з приміщень палацу, розташованого на території парку, міститься присвячена декабристам частина експозиції Хомутецького історичного музею.

Відстань від Кобеляк до Хомутця — майже 150 кілометрів.

 

Піраміди-усипальниці

Піраміда Білевича — родова усипальниця Білевичів висотою 15 метрів, побудована морським офіцером Олександром Білевичем в селі Комендантівка Кобеляцького району.

Доля закинула Білевича до Єгипту, де він був вражений пам’ятками стародавньої цивілізації. Повернувшись, він збудував у своєму маєтку власну піраміду-усипальню. Її спорудження тривало 13 років. У якості будівельного матеріалу використовувалися гранітні блоки з місцевого кар’єру. Три погребальні камери сполучалися підземними ходами. Вінчав споруду православний хрест.

У піраміді Білевич поховав свою дружину, а через багато років і сам знайшов там спочинок.

Нині піраміду-усипальницю переобладнали під церкву. На першому ярусі споруди знаходиться церква, а на другому — дзвіниця.

Відстань від Кобеляк до Комендантівки — 34 кілометри.

 

Піраміда Закревських розташована в селі Березова Рудка Пирятинського району. Побудована в кінці XIX століття юристом Гнатом Закревським, який перебував на службі в імператора Олександра III, був членом масонської ложі й захоплювався єгипетською культурою. У поховальному спорудженні поєднувалися класичні форми єгипетської піраміди і язичницька атрибутика з православними символами. Вхід в каплицю «охороняла» привезена Закревським з Єгипту статуя богині Ісіди, а над входом розташовувався православний хрест. По центру зали знаходився православний вівтар з великим кам’яним хрестом. Закревський помер у 1906 році в Єгипті, його забальзамоване тіло доставили в Березову Рудку і поховали в мавзолеї.

За радянської влади каплиця була розграбована і перетворена на комору. Зараз споруда в поганому стані.

Відстань від Кобеляк до Березової Рудки — 246 кілометрів.

 

Кіндрівська піраміда. 6‑метрова піраміда знаходиться в селі Кіндрівка, неподалік Кременчука. Споруда виконана в точності за прикладом єгипетської піраміди Хеопса. Стіни виготовлені з граніту, при зведенні не використовувалися ні цвяхи, ні метал. Усередині знаходиться двометровий колодязь, який з`єднаний з озером.

Здавна відомо, що піраміди — це джерело торсіонних полів. Вони впливають на свідомість людини, а також перетворюють звичайну воду в структуровану.

Відстань від Кобеляк до Кіндрівки — 80 кілометрів.

 

Музей-заповідник українського гончарства

У 1986 у селі Опішня був створений Музей гончарства, на базі якого сформувався науково‑просвітницький та навчально-виховний комплекс, аналогів якому немає в Україні.

На території площею 7 гектарів, окрім самого музею, розташований комплекс земської губернської гончарної майстерні, побудований у 1916 році. Також — заводи «Керамік» та «Художній керамік», а ще меморіальні музеї-садиби заслуженого майстра народної творчості Олександри Селюченко та гончарської родини Пошивайлів.

Експозиція налічує понад 35 тисяч керамічних витворів, що розміщені в музеї та на прилеглій території.

До речі, 30 червня в Опішні проходитиме фестиваль гончарства. І на цьому заході варто побувати.

Відстань від Кобеляк до Опішні — 115 кілометрів.

 

Заказники

Руський Орчик (село Ряське Машівського району) — це зоологічний заказник загальнодержавного значення. Створений у 1994 році. На площі 785 гектарів мешкають 260 видів тварин. 17 із них занесені до Червоної Книги, 7 — до Європейського червоного списку. Із рідкісних видів — куниця лісова, косуля, лось, єнотовидний собака, ондатра, борсук, горностай, вовк. Царство пернатих представлене192 видами птахів.

Відстань від Кобеляк до Ряського — 66,2 кілометра.

 

Лучківський заказник — ландшафтний заказник загальнодержавного значення. Розташований поряд із селом Лучки Кобеляцького району. Площа — 1620 гектарів. Створений у 1996 році.

Статус надано для збереження заплавної ділянки річки Ворскли. Тут є діброви, степові площі, болота, озера і стариці, а також піски й солонці.

У 2002 році Лучківський заказник введено до складу регіонального ландшафтного парку «Нижньоворсклянський».

Поверхня великих і малих заток Ворскли густо затягнута водною рослинністю. Усього на території заказника налічується понад 900 видів рослин. У дібровах зростає 12 видів, занесених до Червоної книги, і понад 60 видів, які потребують охорони в Полтавській області. Тут нараховується понад 100 видів птахів. Є такі рідкісні види, як орлан-білохвіст, скопа, кулик-сорока, а також регіонально рідкісні види: велика і мала білі чаплі, очеретянки, плиска жовтоголова, лебідь-шипун.

Відомо чимало видів ссавців. У водоймах живе багато видів риби: сом, лящ, судак, щука, сазан, карась.

Відстань від Кобеляк до Лучок — 26 кілометрів.

 

Садиба Кочубеїв

Тріумфальна арка — одна із пам’яток архітектури ансамблю садиби Кочубеїв у Диканці. Арку вважають єдиною пам’яткою на землях сучасної України, пов’язаною з увічненням пам’яті про війну і перемогу Росії над наполеонівським військом у 1812 року. Споруда зведена на зразок римських тріумфальних арок. Тріумфальна арка має 8 колон.

У нішах знаходилися бронзові барельєфи, на яких відображались події Російсько-французької війни. Довжина — 11,7 метра, ширина — 3,08, висота — 10,7.

Збудована в 1820 році коштом власника диканського маєтку князя Віктора Кочубея в пам’ять про відвідання родинного кочубеївського гнізда російським імператором Олександром І. Автор проекту — Луїджі Руска. У подальшому використовувалася як парадний в’їзд до садиби.

 

Кочубеївські дуби — кілька вікових дерев, що збереглися від старовинної діброви, яка оточувала родовий маєток Кочубеїв у Диканьці. Як пам’ятка природи входить до переліку об’єктів регіонального ландшафтного парку «Диканський».

Хто посадив дуби, достеменно невідомо. Існує кілька версій. Згідно з однією, дуби як алею ніхто не саджав, а Кочубеї тільки прорубали рівні просіки по обидва боки від дубів для проїзду. За іншою версією, дубова алея, яка прикрашала в’їзд до садиби Кочубеїв, була посаджена полтавським полковником Іваном Іскрою і генеральним суддею Василем Кочубеєм до дня народження останнього, ще до Полтавської битви.

У 1861 році дубова алея налічувала 68 дерев. Нині під охороною держави знаходяться останні чотири дуби. Три з них ростуть рядком, один — окремо. Дуби-велетні мають вік 600-800 років. Діаметр стовбурів 1,5-1,8 метра, висота — 20-22. Є пам’яткою природи з 1964 року. Одне з дерев, середній в групі дуб, з 1970-х років суховершить. Попри лікування, дерево поступово гине.

Олександр Пушкін оспівував Кочубеївські дуби в поемі «Полтава». Під цими дубами бували Микола Гоголь, Михайло Щепкін, Михайло Глінка, Григорій Квітка-Основ’яненко та інші.

Відстань від Кобеляк до Диканьки — 100 кілометрів.


Автор: «ЕХО»
Поділитися:
9 червня, 12:33 | Регіон: Полтавщина | Категорія: Цікаве | Сторінка для друку

Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Щоб прокоментувати матеріал, Вам необхідно зареєструватися, або увійти на сайт під своїм логіном




Останні коментарі

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації