Голова Кобеляцької райдержадміністрації Таміла Шевченко розповіла про функції РДА в проекті із будівництва дороги Дніпро—Решетилівка та про те, які автодороги в 2018 році планують відремонтувати.
Автодорогу, що має з’єднати Решетилівку та Дніпро і пройти територією Кобеляцького району, по факту ще навіть не розпочали будувати. Але навколо цього проекту вже «киплять» пристрасті. Поліцейські відкрили кілька кримінальних проваджень за заявами громадських активістів та рішеннями суду. А в неділю, 22 липня, до редакції надійшло повідомлення про те, що із четвертої години ранку група людей заблокує в’їзд і виїзд до одного з кар’єрів, із якого техніка та робітники турецької фірми «Онур» вивозять глину. У останній момент блокування відмінили. Але це не означає, що градус напруги впав. Як і раніше, представники громадськості висловлюють сумніви в тому, що шляховики мають усі дозвільні документи, необхідні для видобування глини й піску, котрі будуть використовувати на будівництві дороги.
Додатковим фактором для того, щоб ситуація нагніталася й надалі, є те, що спеціальних дозвільних документів на відведення земельних ділянок та видобування корисних копалин для фірми «ОНУР» у Кобеляцькому районі не бачив ніхто: ні представники місцевих органів влади, ні правоохоронці. Уся інформація — виключно на рівні усних розмов.
Днями ми спробували прояснити ситуацію для себе і читачів, завітавши до голови Кобеляцької райдержадміністрації Таміли Шевченко.
Таміла В’ячеславівна одразу наголосила:
— Давайте чітко пояснимо людям роль і функції РДА в проекті будівництва автодороги Н-31 Дніпро—Решетилівка. Державою нам надано право проводити викуп земельних ділянок, котрі знаходяться в приватній власності і мають бути вилучені для суспільних потреб. Ні до виділення земельних ділянок, ні до надання будь-яких інших дозволів Кобеляцька РДА ніякого відношення не має. Це — не наша компетенція. Викуп земельних ділянок триває постійно. Спершу цей процес ішов швидше. Зараз частина громадян не погоджуються з оцінкою їх землі. Вони замовляють власну. Інколи суми відрізняються удвічі. Зараз одна спірна справа знаходиться в суді.
Вивезення глини і піску припинили
Потрібно відзначити, що численні публікації в друкованих та інтернет-ЗМІ, виступи громадських активістів таки вплинули на розвиток ситуації з видобуванням глини та піску на території Кобеляцького району.
Так, уже майже тиждень глину і пісок не вивозять ні з Соснівки, ні з Марківки. По бутенківському кар’єру відкрите кримінальне провадження. По всіх інших фактах поліцейські проводять перевірку.
Паралельно інформацію збирають і громадські активісти. І, як це часто буває, вони дещо випереджають силовиків. Так, житель Сухинівки Артур Ковач уже отримав відповідь на свій запит із Головного Управління Держгеокадастру в Полтавській області. Відповідний лист, за підписом керівника державної структури Вадима Чувпила, був відправлений Ковачу ще 23 липня. У ньому заявнику повідомляють, що Головне управління Держгеокадастру нікому не надавало дозволу на зняття поверхневого шару ґрунту поблизу села Соснівка Красненської сільської ради. А дозволів на використання надр фахівці Держгеокадастру взагалі не видають. Це — не їх компетенція.
Поліцейські тим часом відповіли Ковачу, що лише направили запити в сільраду та Департамент екології про навність і відповідність дозвільних документів у фірми «Спец-Дог-Монтаж», що вивозила пісок у Соснівці. Екологи і сільрада ще не відповіли. Мовляв, документи шукають, для цього закон 20 днів відводить. Хоча вже практично всім зрозуміло, що ні за двадцять днів, ні за місяць неможливо знайти те, чого в природі не існує. Крім того, не зрозуміло, чому поліцейські не запитують Держгеокадастри про наявність документів хоча б на відведення земельної ділянки фірмі «Спец-Дог-Монтаж».
Хотілося б сміятися
А взагалі, усе в цій історії розвивається за класикою жанру вітчизняної трагікомедії. Гройсман і компанія кричать про грандіозний ремонт доріг, про покращення інвестиційної привабливості України. А тут читаєш про баталії навколо кількох нещасних кар’єрів і бачиш, що ситуація розвивається з точністю до навпаки. Під егідою держави розпочали, у принципі, добру справу. Але держава палець об палець не вдарила для того, щоб фірми-підрядники за лічені місяці отримували документи на землю, розробку копалин тощо. І хто в Україну буде гроші вкладати? Ну, хіба що в купку політиків та землі.
