Першим загинув власник будинку: Микола наздогнав його на городі і забив до смерті лопатою. Потім перепало ще одному чарколюбцю Якову, який на свою біду бенкетував разом з Петром (господарем будинку) і його пожильцем. Через те, що Яків сам осушив останню пляшку оковитої Микола розтрощив йому череп сокирою.
Труп господаря першим побачив сусід Володимир, який на суміжному городі косив траву для корів. Зайшов до господарської хати спитатися у Миколи, що сталося, а у відповідь – ледве не отримав удар ножем у груди. Поранення на щастя виявилося незначним, чоловік зміг утекти і дістатися дому.
На емоціях він переказав побачене своїй сестрі і жінка миттю викликала міліцію. Щоправда жінка засумнівалася у тому, що сталося вбивство і вирішили побачити господаря на власні очі. І побачила: накритого дрантям з розрубленою головою. Неподалік від місця, де лежав Петро, в декількох метрах від хати, Людмила Яременко зустріла і Миколу… Чоловік висів на гілці яблуні з петлею на шиї.
Віктор Самсоненко, начальник Решетилівського районного відділу міліції, повідомив, що «за фактом вбивства порушено кримінальну справу, в процесі якої відпрацьовується версія про те, що обидва вбивства скоїв чоловік, який покінчив життя самогубством». Висунуту версію, зі слів Віктора Володимировича, підтверджують вилучені на місці злочину речові докази і знаряддя вбивства (ніж, сокира, лопата).
Як стало відомо власник господарства і його товариші неодноразово потрапляли в поле зору міліції. Їх притягали до адміністративної відповідальності за розпивання спиртних напоїв і появу у нетверезому стані у заборонених місцях. А на Якова, окрім того, складався адміністративний протокол за проживання без паспорта.
Людмила Яременко пригадує, що Петро 10 років після розлучення жив сам (колишня дружина і повнолітній син мешкають у Полтаві). Він добре господарював, але безпробудно пиячив. Петро обсадив горішником і виноградом практично всі господарства односельців.
Цей приклад безглуздої смерті підтверджує думку про те, що алкоголь вбиває і нівечить долю. Адже замість того, щоб насолоджуватися своїм життям, працювати і цивілізовано відпочивати, вони весь вільний час пиячили. «Зароблять трохи грошей, – каже Людмила, – і відразу ж проп’ють».
Зоставшись на самоті, без жінок і родин, вони втратили сенс життя і знайшли втіху на днищі пляшки. Невже їм не хотілося повернутися до нормального життя? Хоча на це питання жоден з них уже не відповість…
(більшість імен у статті змінено)
