Що таке міозит?

ПОБО «Асоціація паліативної та хоспісної допомоги» в рамках виконання інформаційно-пізнавального проекту «Наше здоров’я» продовжує цикл статей, направлених на пропагування здорового способу життя та підвищення обізнаності людини до свого здоров’я.

Міозитом м’язів називають їх запалення, яке нерідко протікає не тільки в гострій, але і в хронічній формі. При цьому усередині м’язи утворюються тверді вузлики, що викликають ниючі і посилюються при русі болю в уражених частинах тіла. Хронічна хвороба може загострюватися при зміні погоди, охолодженні або під час сну. Причинами міозиту м’язів стають травми, інфекційні захворювання, переохолодження, неправильне положення тіла протягом довгого часу, перенапруження м’язів, ревматизм, захворювання хребта або суглобів, набряклість м’язів, підвищена температура. Залежно від причин захворювання і протікання хвороби розрізняють гнійні і негнійний, хронічні та гострі, простудні та професійні міозити м’язів.

Симптоми міозиту

При міозиті симптоми можуть бути наступними: локальна м’язова біль (у кінцівках, спині, шиї, попереку і т.д.), що підсилюється при пальпації та рухах, іноді почервоніння шкіри над ураженою областю, припухлість або ущільнення м’язи, підвищення температури, озноб, головний біль. При запущеному міозиті симптомами можуть служити м’язова слабкість, повна або часткова атрофія м’язів. Про шийному міозиті, крім хворобливості шийних м’язів, будуть свідчити біль у плечах, вухах і області чола. Гнійний міозит, причинами якого, як правило, є ускладнення інших гнійних процесів, а також занесені стрептококові, стафілококові або деякі інші інфекції, має такі симптоми: сильним локальним болів м’язів супроводжують абсцеси і некрози. Міозит у дітей може супроводжуватися також захворюваннями серця, легенів, судинної системи та шкіри.

Перша допомога при міозиті

Гострий міозит, симптоми якого аналогічні симптомам хронічного протікання хвороби, але відрізняються від останніх своїм раптовим появою, може виникнути після різкого напруження м’язів, травм, протягів або гострих інфекцій. При цьому категорично забороняється застосовувати, в якості першої допомоги, розминаючі фізичні вправи. Хворому необхідний повний спокій і сухе тепло на уражену м’яз (наприклад, при міозиті шиї лікування можна почати з обгортання теплим вовняним шарфом). Крім цього, застосовують при міозиті лікування горілчаними компресами або зігріваючими мазями. Гнійний міозит вимагає видалення гною, у зв’язку з чим необхідно хірургічне втручання.

Засоби лікування міозиту

При міозиті спини, кінцівок, а також міозиті шиї лікування можна проводити наступним чином. Два листи білокачанної капусти намилюються і посипаються харчовою содою. Після цього вони прикладаються у вигляді компресу до ураженого місця і накриваються теплою хусткою.

При хронічному міозиті шиї лікування проводять іншим способом. Лавровий лист подрібнюють і засипають 3 ст.л. в склянку соняшникової олії. Залишають настоюватися протягом десяти днів, після цього двічі на добу натирають хворе місце. При будь-якому іншому хронічному міозиті, лікування за допомогою настою лавра також буде ефективним.

Коли мучить хронічний міозит, лікування народними засобами проводиться і за допомогою червоного перцю. Для цього необхідно змішати 250 гр. медичної жовчі, 1 ст.л. меленого червоного перцю і 160 гр. камфорного спирту. Суміш потрібно залити в посуд з темного скла, закрити її кришкою і залишити настоюватися протягом тижня в теплому темному місці. Коли настоянка буде готова, треба просочити шматок тканини (краще всього полотняної) рослинним маслом, прикласти її до хворого місця і намазати зверху приготовленої настоянкою. Всі обернути целофаном, накрити ватою і зав’язати теплим шарфом. Залишити компрес на 2 години. Найкраще ставити такі компреси на ніч.

Якщо у вас схожі на міозит симптоми, лікування можна здійснювати і таким чином. Сушений корінь алтея лікарського (3 ч.л.) заливається склянкою кип’яченої води (підігрівати не потрібно) і настоюється близько 7 годин. Проціджується, використовується для компресу 2-3 рази на день.

Немає нічого простіше і доступніше при міозиті, як лікувати його за допомогою картоплі. Для цього картоплю відварюють прямо в шкірці, хворе місце накривають тканиною і прикладають до нього картоплю. Компрес накривають шарфом. Коли картопля трохи охолоне, тканину можна буде прибрати. Після лікування міозиту народними засобами з використанням картоплі, хворе місце необхідно розтерти одеколоном і тепло укутати. Цей спосіб можна застосовувати також і для лікування міозиту у дітей.

Травматичний або простудний міозит спини можна вилікувати і за допомогою бодяги. Розтоплене вершкове масло перемішують з порошком бодяги в пропорції 4:1. Суміш втирають на ніч у хворе місце, спину вкривають теплою ковдрою. Таку процедуру можна виконувати не частіше одного разу на тиждень.

Масаж і ароматерапія від міозиту

Немає нічого ефективніше при міозиті, як лікувати його за допомогою масажу. Розтирання і погладжування м’язів можна проводити за допомогою розведених масел (3-4 краплі ефірного масла і 2 ч.л. рослинного масла) лаванди, сосни, евкаліпта, або розмарину. Хворі м’язи потрібно змастити, погладити кілька хвилин і добре розтерти. Для того ж, щоб як слід помасажувати щільну м’яз, найкраще звернутися до професійного масажиста. Необхідно мати на увазі, що при гнійному міозиті масаж проводити не можна.

Ароматичні олії при міозиті можна використовувати і для ароматерапії. Вони знімають нервову напругу (а значить, дозволяють повністю розслабитися, що дуже важливо при лікуванні міозиту), мають болезаспокійливу і жарознижуючу дію, усувають набряклість м’язів і запалення м’язової тканини. До болезаспокійливу олив відносяться лаванда, м’ята, майоран, мускатний горіх, шавлія, ромашка, ялівець і деякі інші. Антисептичними властивостями володіють базилік, бергамот, лимон, евкаліпт, сосна, розмарин, чебрець і т.д. Для нервової системи корисні кипарис, розмарин, лаванда, майоран, вербена пахуча і базилік. Жарознижувальними маслами вважаються ромашка, евкаліпт, імбир і лимон. Головний біль зняти можна за допомогою лимона, меліси або лаванди.

Профілактика хвороби

Для профілактики міозиту необхідно уникати протягів, переохолодження і перепадів температур, не допускати підвищених навантажень і травм, не перебувати довго в незручній позі, доводити до кінця лікування вірусних інфекцій. Потрібно стежити за поставою, зміцнювати м’язи за допомогою помірних фізичних навантажень, приймати прохолодний душ.