Щодо звільнення за власним бажанням у період тимчасової непрацездатності

Звільнення працівника за власним бажанням відбувається на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), згідно з якою працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. В деяких випадках, буває, що працівник виявив бажання розірвати трудовий договір, за два тижні до бажаного звільнення письмово проінформував про це роботодавця, але впродовж цього часу захворів і хворіє в останній день роботи.

Обмеження щодо звільнення працівника, який знаходиться на лікарняному, стосується тільки звільнення з ініціативи власника, що встановлено частиною третьою статті 40 КЗпП, якою передбачено, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Тобто, чинним законодавством не заборонене звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності за власним бажанням (ст. 38 КЗпП).

Відповідно до статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов"язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України. Якщо працівник у день звільнення не працював, то такі суми мають бути виплачені не пізніше від наступного дня після пред"явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові під час звільнення, власник або уповноважений ним орган має письмово повідомити працівника перед виплатою цих сум.

У разі відсутності працівника в останній день роботи на робочому місці, видається наказ (розпорядження) про звільнення, робиться запис про звільнення у трудовій книжці. Відповідно до п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін"юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58 (із змінами), зареєстрований у Мін"юсті України 17.08.1993 р. № 110, власник або уповноважений ним орган повинен надіслати працівникові у день звільнення поштове повідомлення про потребу отримати трудову книжку. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на певну адресу допускається тільки за письмової згоди працівника.
Звільнення працівника за власним бажанням, який захворів у період роботи, не позбавляє його права на оплату листка непрацездатності. Дане право виникає з настанням непрацездатності в період роботи, включаючи і день звільнення.