Критика

Я дуже люблю критику. Лише критика чи самокритика створює прогрес. Якби її не було, ми б досі ходили б у набедрених пов’язках і жили б у печерах. Якби не було критики, наші пращури б заходили до своїх печер і казали б: "Ой як тут гарненько!" і не хотіли б нічого змінювати, бо і так гарненько.

Життя змінилося тому, що прогресивні люди заходили до печери і казали: "Піздєц, як у такій норі можна жити?!" Після такої оцінки критиків люди з інженерною і дизайнерською думкою покращували житло. Така ж схема стосується будь-якої продукції. Немає критики (самокритики) - немає прогресу.

Окрім критики ще треба, щоб об’єкти критики були не дебілами. Бо якщо отой мавпун, що був печерою незадоволений, нарветься на неадекватних інженерів і дизайнерів, вони йому скажуть: "Та хто ти такий, ти й такої печери не вирив." або "Не нравицця - шукай кращу." або "Ну чому ти нас так ненавидиш? Ворог!", ну або мовчки з’їдять.

Отже, для прогресу необхідні дві речі: критика тієї продукції, яка вже є, і нормальна реакція виконавця.

На превеликий жаль, у нас практично не буває нормальної реакції на критику. У нас люблять похвалу, щоб сказали: "Маладєц!" Будь-які критичні зауваження пропускаються мимо вух (а нафіга псувати настрій?), а критики заносяться до списку ворогів і неадекватів. Люди, котрі не вміють сприймати критику, не розвиваються - вони приречені сидіти на місці. Здебільшого цим місцем є дупа.

Ось уявімо собі приклад: німці випустили новий Фольксваген. Ніби і все добре: кондиціонер там, АБС, СРС, круіз-контроль, парк-тронік, дітчики дощу і світла, навігація, словом, усе є. Одна біда: не вмикаються фари. Тобто на машині класно їздити, але лише вдень. І от на сайті виробника обговорення.

Правильна критика:

"Машина - гамно."

"Машина - гамно, бо не працюють фари."

"Машина класна, але фари не працюють."

Прочитавши правильну критику, нормальні інженери виправлять помилку. Буде прогрес.

Дебільні інженери напишуть у відповідь:

"Та хто ти такий, щоб вказувати нам, шо гамно а шо ні?"

"Та ти хоч уявляєш, скільки ми роботи проробили, щоб машину випустити? А йому якісь фари не такі. Ти он на все інше подивись!"

"За що ти нас так ненавидиш? Чому чіпляєшся?"

"Та наші машини 10 разів ставали найкращими у світі, і ти нас ще смієш критикувати?"

"Як на мене, і так нормально. Їздить же ж."

Подібна ідіотська реакція на критику часто зустрічається на нашому сайті.

Ну, ще буває неправильна критика:

"Інженер - дебіл."

А ще бува критика, яку всі у нас дуже люблять, але з якої немає абсолютно ніякого толку - позитивна критика, похвала:

"Ой які ви маладці! Таку харошу красіву машинку випустили!" Похвалу отримувати приємно, але вона не націлює на прогрес - вона націлює на мастурбацію перед дзеркалом.

Наостанок пропоную вам подивитися, що буває, коли виробник клав хєр на критику (історія автомобіля ВАЗ 2104), і коли адекватно на неї реагував (історія Фольксвагена Гольф):

1984 рік: