На перший урок новосанжарських школярів проводжали не тільки батьки і педагоги, але й агітатори від провладної партії, які не могли втратити гарної можливості і не провести агітації серед дітей майбутніх виборців.
1 вересня. Центральний стадіон Нових Санжар. Саме тут щороку проходить свято Першого дзвінка для сотень новосанжарських школярів. Уже з восьмої ранку до стадіону починають збиратися учні різних класів, їх батьки та родичі. Заходять на територію спортивної арени, а тут на них очікує сюрприз: просто на футбольному полі, ближче до правих воріт, стоїть агітаційний намет Партії регіонів. Четверо школярів, на вигляд років одинадцяти-дванадцяти, заходять на стадіон у ворота зі сторони Новосанжарського НВК. І одразу помічають цьогорічне ноу-хау.
— О, пацани! Партія регіонів! Вони і сюди добрались! — Радісно вигукує один із них. Хлопці сміються і прямують до гурту своїх однокласників.
За десять хвилин на футбольному полі вишковуються учні всіх класів від 2-го до 10-го. І після урочистого запрошення ведучої на стадіоні з’являються цьогорічні 11-класники, які ведуть за руку маленьких «першачків». Коли вони займають своє місце у центрі, розпочинається урочиста частина.
Першим вітає школярів директор Новосанжарського НВК Микола Решетило. Він говорить про високий рівень школи, розповідає про престижні українські ВНЗ, до яких цього року вступили випускники цього закладу. Згадує успіх цьогорічної випускниці Анастасії Вакули, яка при вступі до університету імені Карамзіна набрала 200 балів з української мови.
Від імені обласної влади новосанжарських учнів вітає Олександр Тонков, начальник Головного управління житлово-комунального господарства Полтавської області. Він відзначає розвиток освіти у області та районі і зауважує, що Новосанжарський район на 1 вересня отримує три шкільних автобуси, а Новосанжарський НВК — сертифікат на 15+1 нових комп’ютерів. До речі, такий подарунок для рідної школи зробив її колишній випускник Олександр Дроботенко. Ще десять комп'ютерів НВК отримав від китайців. Це повідомлення діти зустрічають радісними вигуками. А до мікрофону підходить голова райдержадміністрації Сергій Шовкопляс.
— 1 вересня — це свято, яке об’єднує усіх. І воно, на щастя, не має політичного забарвлення, — радісно констатує голова РДА. А в цей час, за сорок метрів від нього, на наметі політичної сили Партії регіонів розвівається прапор з її символікою. — До цього свята на стадіоні встановили нове сучасне електронне табло. Таких у області лише два — у Карлівці і тепер у Нових Санжарах.
Табло дійсно сучасне і електронне. По його верхній частині, там, де зазначають назви команд, пробігає рядок з привітанням з нагоди 1-го вересня. Щоправда, прочитати текст із трибуни важкувато — надто маленькі літери. Та й саме табло при уважному вивченні виявилось не футбольним, а футзальним. Таке, наприклад, висить у залі Полтавського ПЗМС. У залі з відстані 20 метрів роздивитися цифри та літери набагато легше, ніж на стадіоні з відстані у 60 метрів. Та навіть таке табло краще, ніж взагалі ніякого. Останні кілька місяців воно просто було закрите банером із анонсом турніру імені Лелюка, який пройшов іще на початку літа.
Сергій Шовкопляс продовжує виступ. І говорить про три автобуси, які виділили для району. Два з них прийшли за державною програмою, а один закуплений за кошти з обласного бюджету. Подивитись на самі автобуси учні Новосанжарського НВК можуть тут-таки. Усі три стоять поруч на асфальтованій біговій доріжці. Щоправда, для чого їх показують саме новосанжарським дітлахам — наразі незрозуміло. Адже автобуси за кілька хвилин мають роз’їхатись за місцями призначень — трьом сільським школам.
Перед тим, як вони вирушають у дорогу, голова районної ради Володимир Левицький вручає Новосанжарському НВК сертифікат на 15+1 комп’ютерів. А потім під ліричну музику асфальтною доріжкою до трибуни по черзі під’їжджають автобуси. Кожен з них зупиняється, щоб підібрати одного пасажира. Сергій Шовкопляс їде у Великий Кобелячок, Володимир Левицький — у Кунцеве, а заступник голови РДА Іван Солодовник — у Нехворощу.
А свято продовжується за традиційним сценарієм. Учнів вітає перша вчителька Тетяна Мокляк. Потім своїми надіями і тривогами ділиться з присутніми мама випускника 11-Б Аліна Луценко. Вітає своїх вихованців і всіх учнів класний керівник 11-А Світлана Поставна. І говорить про свій останній рік у школі учениця 11-В Діана Хачірова. Як і кожного року, біля мікрофону весело та гучно розповідають вірші маленькі першокласники. І завершує свято урочистий перший дзвінок, який цього року доручили «першачкам» Сергію Тищенку і Софійці Пісковій та одинадцятикласникам Анастасії Харченко і Максиму Джежелому.
Слідом за дзвінком усі учні крокують до школи на перший урок. У колоні не лише нинішні учні та їх батьки і знайомі, але й колишні випускники школи. Ось поруч із заступником директора Тетяною Селюк іде Володимир Бойко — колишній учень школи, а тепер ведучий новин телеканалу «СТБ». Тетяна Миколаївна згадує той час, коли Володимир був ще маленьким і вчився у Нових Санжарах. Той із посмішкою слухає та киває головою.
— О, оце зірка приїхала, — захоплено говорить йому один із земляків. Ведучий з ним вітається за руку. Від статусу зірки відхрещується: «Яка я зірка? Припиніть».
У цей час біля агітаційного намету Партії регіонів вишиковується черга учнів. Вони радісно беруть у агітаторів прапорці, зошити та ручки із символікою партії та біжать до школи.
— О, тепер я точно за них голосуватиму — переконали! — весело коментує один із школярів. Інші весело регочуть і, вимахуючи прапорцями, біжать на свій перший урок.
— І нам дайте щось, а то дитині малювати ні в чому, — прохає мама дівчинки дошкільного віку. З намету їй відповідають, що зошитів уже немає. — Ну дайте хоч ручку…
Так перший навчальний день у новосанжарській школі виявляється розфарбованим у сині кольори Партії регіонів. Портрет типового учня на 1 вересня виглядав так: у одній руці букет квітів для улюбленої вчительки, у другій — зошит і прапорець від «улюбленої» партії. Майже радянська ідилія. Не вистачає лише якогось із «совкових» лозунгів, типу «Спасибо товарищу Сталину за наше счастливое детство» або «Нам солнца не надо — нам партия светит». Щоправда, ці лозунги можуть не підійти — часи зараз інші. І партія біля керма вже не та, і вождь у неї носить інше прізвище.
