Ще рік тому молоде подружжя Геннадія та Тетяни Проскурні жили буденними турботами, виховували сина та раділи життю. Одного разу дворічний Дениско підняв руку, щоб кинути м’ячик, і заплакав. Мама запитала його, що сталося, а дитя показало на ручку. З цієї миті їх життя змінилося назавжди. Далі їх чекали довгі огляди у лікарнях Полтави, Харкова та Києва. Лікарі дивилися на результати аналізів, хитали головами і направляли до колег. Тільки через кілька тижнів оголосили страшний діагноз: еозінофільна гранульома. Дениса чекала хіміотерапія, а батьків — сотні недоспаних ночей та, здавалось, непосильна проблема: «Де взяти кошти на лікування?!».
Лікарі з кожним днем називали все більші суми. Тисячі гривень змінилися на десятки тисяч, що вселяло в батьків ще більший страх за життя сина, але грошей ні в кого не просили. Почали позичати… Та на допомогу прийшли небайдужі кобелячани. Надія Карнаух розмістила публікації про горе родини Проскурнів у місцевій пресі, по місту з’явилися скриньки допомоги для Дениска. Завдяки співчуттю земляків вдалося назбирати немалу суму, гроші за які хлопчик пройшов курс хіміотерапії. Гена та Тетяна від усього серця дякують усім, хто допоміг їм у тяжку хвилину. На жаль лікування не дало очікуваного результату. Родина зважилася на сміливий крок — продовжити лікування за кордоном.
— Ми погодились на переїзд у Ізраїль, бо це єдиний шанс вилікувати сина, — розповідає батько Геннадій.
Подружжю доведеться вчити іврит і тяжко працювати, але бажання допомогти Денису побороти недуг більше, ніж страх перед іншими проблемами. Таня, Гена та Дениско вже скоро подолають сотні кілометрів, але завжди будуть пам’ятати кобелячан, які, маючи невеликі статки, протягли руку допомоги їхній родині.
