Це тяжке захворювання органу зору, яке отримало назву від зеленого кольору розширеної та нерухомої зіниці при гострому нападі глаукоми.
Наразі відсутні єдині уявлення про причини виникнення та механізм розвитку цієї хвороби. Але за відсутності лікування фінал цієї хвороби завжди один – атрофія зорового нерва та сліпота. Досі немає єдиної думки про причини виникнення цього захворювання.
Про це розповіла завідуюча офтальмологічним відділенням КНМП «Кременчуцька перша міська лікарня ім.О.Т.Богаєвського», міський офтальмолог Кременчука Алла Дороженко.
Глаукомою називають хронічну хворобу ока, що характеризується постійним або періодичним підвищенням внутрішньоочного тиску (ВОТ) із розвитком трофічних порушень у шляхах відтоку внутрішньоочної рідини, в сітківці та зоровому нерві. Вони викликають появу характерних дефектів у полях зору та розвиток екскавації диску зорового нерва.
Таким чином термін «глаукома» об`єднує велику групу захворювань ока, що мають певні особливості. Внутріочний тиск постійно або періодично перевищує індивідуально переноси мий ( толерантний) рівень. Розвивається характерне ураження зорового нерву – глаукомна оптична нейропатія, що призводить до атрофії. Виникають характерні для глаукоми порушення зорових функцій.
Глаукома може виникнути в будь-якому віці, починаючи з народження, але її розповсюдженість значно зростає в похилому віці. Так, частота вродженої глаукоми складає 1 випадок на 10-20 тисяч новонароджених. У віці 40-45 років первинна глаукома спостерігається приблизно у 0,1 відсотка населення. У віковій групі 50-60 років глаукома діагностується в 1,5 відсотка, а в осіб віком старше 75 років – більше ніж у 3 відсотків. Це досить розповсюджена хвороба. За даними ВОЗ близько 15 відсотків сліпих людей на планеті позбулися зору через глаукому.
Види глаукоми: вроджена, ювенільна (глаукома молодого віку), первинна глаукома дорослих, вторинна глаукома.
Вроджена глаукома може бути генетично детермінована або викликана захворюваннями та травмами плоду в період ембріонального розвитку чи під час пологів. Цей тип глаукоми проявляється в перші тижні та місяці життя, а іноді через декілька років після народження.
Ювенільна глаукома виникає у дітей віком старше 3 років. Граничний вік для цієї глаукоми – 35 років.
Вторинна глаукома розвивається внаслідок інших захворювань із порушенням очних структур, що забезпечують циркуляцію внутрішньоочної вологи.
Первинна глаукома дорослих зустрічається найчастіше, пов`язана із віковими змінами в оці. В наш час всі хвороби «помолодшали». Раніше глаукому діагностували у віці 60-70 років, але зараз стало більше хворих у 40-50 років і навіть молодшого віку.
Первинна глаукома поділяється на чотири основні клінічні форми: відкритокутова, закритокутова, змішана, глаукома із нормальним внутрішньоочним тиском.
При закритокутовій глаукомі рідина в оці накопичується через те, що райдужка перекриває кут передньої камери, тобто відсутній доступ до природної дренажної системи ока.
При відкритокутовій глаукомі цей доступ відкрито, але порушені функції самої дренажної системи.
Закритокутова глаукома нерідко супроводжується болем та значними зоровими порушеннями , такими як періодичний туман перед оком, поява ореолу навколо джерела світла. Саме при цій формі глаукоми можливий гострий напад – раптове підвищення внутрішньоочного тиску. Він супроводжується нудотою та погіршенням загального стану, тому часто розпізнають його не одразу та гають час. А допомога в такому випадку повинна бути надана якнайшвидше, щоб запобігти сліпоті.
Практично непомітно протікає відкритокутова глаукома. Іноді єдиною скаргою є часті зміни окулярів. Оскільки поле зору та гострота зору знижуються повільно(протягом декількох років), людина іноді зовсім випадково виявляє, що бачить лише на одне око. Друге – вже сліпе. І такі випадки трапляються часто. На жаль, не існує методів, що дозволяють відновити зір особам, які осліпли від глаукоми. Але запобігти втраті зору можна! Для профілактики глаукоми потрібні регулярні огляди офтальмолога.
Для виявлення глаукоми одного виміру внутрішньо очного тиску недостатньо. Потрібні огляд очного дна та обстеження поля зору.
Для лікування глаукоми використовують очні крапі та інші лікарські препарати, лазерне лікування, оперативні втручання та їх комбінації. Основною метою є зниження ВОТ та запобігання повної сліпоти.
Очні краплі при глаукомі призначаються лише лікуючим лікарем-офтальмологом та при постійному контролі ВОТ. Самостійне використання або заміна цих препаратів не припустимі.
Зачекайте, йде завантаження...
