Про це на сесії Кобеляцької районної ради повідомив депутат Володимир Струк. Він закликав районну виконавчу владу і правоохоронні органи не допустити демонтажу напевне останньої системи для зрошення сільськогосподарських угідь, яка залишилась у Кобеляцькому районі. Вона вже кілька десятиліть не діє, але продовжує залишатись на балансі новосанжарського управління зрошувальних систем і охороняється його співробітниками. Коментуючи повідомлення депутата, голова РДА Анатолій Таранушич в свою чергу повідомив, що по даному факту працює спеціальна група районного відділу міліції.
«Міліція приїхала до нас через п’ять часов»
Одним із перших помітив незвичайну для маленького села за півсотні кілометрів від Кобеляк, колону автомашин місцевий фермер Іван Лещенко. «Було це десь пообіді, — розповідає чоловік. — Їхав я по своїх справах, раптом бачу з десяток машин колоною до Григоро-Бригадирівки сунуть. Там були два екскаватори, «вахтовка», ще якісь вантажні машини. Із легковиків запам’ятав «Шкоду» і «дев’ятку». Я ще подумав: «Хазяїн у таку погоду собаку не вулицю не випустить, а тут таке двіженіє». У той день у Григоро-Бригадирівці, як і по всій Полтавщині, лютувала хурделиця і почала різко знижуватися температура повітря. На кілька годин село навіть залишилося без електропостачання. Через кілька годин Лещенко побачив вже знайому йому техніку у селі. Запідозривши неладне, він навіть записав номери автомобілів. Подальші події підтвердили небезпідставність тривоги фермера.
Говорить охоронник Сергій Компанієць: «Я охороняю насосну станцію, що на березі, і труби, що від неї йдуть. Того дня я відлучився погрітися, бо у мороз в нашій сторожці не видержиш».
Наша розмова відбувалася прямо на місці подій, поряд із канавою, на дні якої лежать вже порізані труби. Компанієць вийшов із облупленого, напіврозваленого приміщення, котре слугує і насосною станцією, і сторожкою, і адмінбудівлею одночасно. «Так от, пішов я додому погрітися. Було це десь у чотири вечора. Коли зустрічає мене один знайомий і каже: «У вас труби копають». «Та, ні, — кажу, — то ліс навєрно возять». Пізніше охоронцю зателефонував Олександр Зубенко, один із місцевих фермерів. І теж повідомив, що поряд із насосною станцією екскаватори розкопують землю. Сергій Компанієць побіг до берега. Там він побачив, що два потужні екскаватори викопали більше чим стометрову траншею. А кілька невідомих чоловіків ріжуть металеві труби. «Ох, і техніки в них, — розповідає, розмахуючи руками, щоб зігрітися на морозі. — У «будці» балони. Підходить один із різаком до траншеї і даже не спускається. Раз — і розрізав трубу».
Сергій Компанієць одразу зателефонував своєму керівництву. Ті відповіли, що ніяких дозволів на демонтаж зрошувальної системи не надавали. Зрозумівши, що сам не стримає бригаду, яка викопує труби, Сергій почав шукати підтримки. На допомогу йому прибули його батько Михайло Вікторович і брат Віктор. Вони теж працюють охоронниками.
«За дурачків нас пощитали, — гарячкує, долучившись до розмови Михайло Компанієць. — Показали бумаги, що в них є разрєшеніє. А бумаги ті — липа, це даже я понімаю. Якісь ксерокопії, що вони від луганської фірми. А я думаю, що то комсомольчани орудували».
Охоронник та місцеві фермери таки змусили заїжджих робітників припинити «розкопки». Із Кобеляк їм повідомили, що на місце виїхали співробітники міліції. «Сначала нам сказали, що приїде участковий, потім — помічник участкового, — продовжує розповідати Сергій Компанієць. — А приїхали із Кобеляк аж через п’ять часов разом із нашим начальством. Ми їм все розказали і номери машин, що були, продиктували».
Доки ми розмовляємо з охоронцями, до траншеї під’їжджають вже згадуваний фермер Іван Лещенко та григоро-бригадирівський сільський голова Олександр Лось. Почувши останні слова охоронця, Лещенко додає: «Аби не охрана й ми, вони б все викопали і вивезли. А так покрутились-покрутились і поїхали. Думаю, їх предупредили, шо міліція виїхала». Сільський голова зістрибує в траншею і починає роздивлятись труби. Він промовляє: «А труби, як нові. На совість робили — скільки ж років у землі».
«Оце вони тисяч на сорок п’ять нарили, Миколайович, — звертається до посадовця Компанієць-старший. — Метр такої труби під сотню кілограмів тягне».
Сільський голова підтверджує, що його ніхто не повідомляв про проведення земельних робіт і демонтажу зрошувальної системи.
Наступної ночі в селі з’явилися «даїшники»
А що ж правоохоронні органи? Один із охоронників, Віктор Компанієць, у ніч із понеділка на вівторок мав вельми цікаву зустріч. «Я рішив вночі до траншеї навідатись, — розповідає чоловік. — Було це десь у час ночі. Сів у машину і поїхав. Вдруг під’їжджає із виключеними фарами гаїшна машина, біла «дев’ятка» чи «дев’яносто дев’ята», не роздивився. Мене зупиняють і тут починається. Дихни, покажи документи, обшукали салон і багажник. А я трезвий, документи в порядку. По-моєму то були чужі, комсомольські гаїшники. Що вони у нас робили в час ночі і на березі? Оце вопрос!» Всі без винятку учасники подій вважають, що в Григоро-Бригадирівку вночі приїжджала «криша» викрадачів труб.
У кобеляцькому райвідділі внутрішніх справ підтвердили наявність повідомлення про спробу демонтажу труб, яке надійшло із новосанжарського управління зрошувальних систем. Але кримінальної справи по даному факту порушувати не збираються. Міліціонери пояснюють це відсутністю складу злочину. Мовляв, було лише пошкодження майна. От, якби охоронники дочекалися, доки труби почнуть виймати із землі…
Так що охоронникам зрошувальної системи та фермерам потрібно очікувати чергового «пришестя» бригади «металістів». І сподіватись, що цього разу допомога прибуде вчасно. До речі, можна дзвонити і в редакцію «ЕХО». Ми приїдемо з Кобеляк швидше, аніж за п’ять годин.
