Продовження розмови із головою Кобеляцької райдержадміністрації Анатолієм Таранушичем. Попередню частину читайте тут.
Дзвінок: — Нада автобус на Харків. Там внучка малесенька, год їй. Передачу нада передати і так далі.
— Почали ми з автобусів і продовжуємо ними. Таки наболіла тема. Ми намагаємося, щоб автобуси ходили скрізь — і на Полтаву, і на Кременчук, і на Харків. Але зараз точно сказати, коли буде відновлений рейс на Харків, я не можу. Шукаємо інвестора, який відремонтує автобусний парк, закупить нову техніку.
— Ну, спасіба вам. Старайтеся.
Дзвінок: — Василь Іванович Овсієнко турбує.
— Здрастуйте, Василь Іванович.
— У мене до Вас питання на екологічну тему. Он міськрада задумала біля м’ясокомбінату сміттєзвалище відкривати. Як ви на це дивитеся?
— Не буде там звалища. Я категорично проти цього.
— Ви будете чітко протистояти?
— Так.
— І ми вас у цьому підтримуємо.
— Якщо ми вже працюємо в Ганжівці, то потрібно докласти максимум зусиль, щоб зробити це звалище більш-менш цивілізованим. Із нашого бюджету, районного, туди виділили 23 тисячі гривень. Взагалі, потрібно близько 200 тисяч, щоб навести там елементарний порядок. Це мінімум. Олександр Ісип пообіцяв, що там буде стояти вагончик, постійно працюватиме екскаватор, чергуватимуть люди. Ми виділили кошти на освітлення території, на облаштування доріжки. Єдина проблема — нам потрібна підтримка ганжівської громади. Поки що її немає.
— Ще питання. Біля м’ясокомбінату безбожно вирізають осики. Кажуть, що роблять санітарну зону, щоб горобці не паскудили на території. А дерево ворується.
— Розберемося. Одразу відповідь надати не можу. Дізнаємось і хто це робить, і куди дерево йде.
— Що планує адміністрація робити із руїною центру мануальної терапії?
— Знаєте ж, що ми не маємо ніякого відношення до колишньої мануалки. Але будемо розбиратися і з цією проблемою. Вся земля в місті повинна використовуватись із користю, а не лежати в руїнах.
Курей у Біликах не буде
— Так, на чому ми зупинились?
— Зупинилися ми на «Добробуті», на оренді землі. Закінчуючи цю тему, хотілось би згадати про конфлікт між адміністрацією і підприємцем Павлом Гунжелем. Чому така велика увага у влади до скромного підприємця? Фотографують його хату, паркан. Якщо він не заплатив за оренду паїв — це зрозуміло, це суспільно-важлива інформація, яку повинні знати люди. А паркан Гунжеля… Це вже схоже на втручання в особисте життя.
— Ну, фотографувати паркан я нікого не посилав. А ось прізвища і адреси людей, з якими він не розрахувався, дійсно називав. У тому числі і на сходці. Так, ми перевіряємо всіх фермерів, які претендують на землю. Перевіряли і як він на землі господарював.
— Павло Гунжель, у свою чергу, заявляє, що лучанські землі, на які він претендував, незаконно віддали «Добробуту».
— Це Ви про ті 198 гектарів? У нас є спеціальна юридична служба. Вона констатує, що ця земля використовується на законних підставах. Спочатку її орендував «Лан», а коли корпоративні права цієї агрофірми викупив холдинг «Астарта», то працювати у Лучках почав «Добробут».
Тепер конкретніше щодо Павла Гунжеля. Ми вивчаємо, я повторюся, історію кожного підприємця, котрий збирається господарювати на землі. Між тим, бутенківський сільський голова та інші поінформовані люди повідомили, що Гунжель вже неодноразово орендував землю і 44 гектари, і більше сотні. І, м’яко кажучи, видатних результатів не досягав і з людьми не розрахувався.
Гунжель заявив, що буде займатися овочівництвом. Одразу на 241 гектарі. Саме стільки землі він просив. Між тим, поливу на лучанських землях немає. Про це Павлу Олександровичу говорив не лише я. Йому запропонували 24 гектари землі для початку. Покажи, що ти там зможеш вирощувати овочі. Нехай навіть не на всіх 24 гектарах. Вирости, збери, реалізуй — і будемо говорити про розширення земельної площі. Гунжель нібито й погодився із пропозицією райдержадміністрації. Але документи оформляти так і не почав. Натомість пише листи, в яких скаржиться на владу.
— Давайте перейдемо до теми, пов’язаної з інвестиціями в район. Найбільш відомі інвестори, котрі прийшли в Кобеляцький район — це вже згадуваний «Добробут» і росіяни із холдингу «Белгранкорм». Яку конкретну користь дала району їх поява? Я маю на увазі, передусім, створення робочих місць та податкові надходження до бюджету.
— Це основні показники, на які ми звертаємо увагу.
— Тобто, Ви можете у цифрах і фактах довести, що вони принесли користь? Я розумію, що можливо зараз ви не готові надати вичерпну інформацію…
— Так, безумовно, ми готові надати цифри і факти. Звернемось до «Добробуту», вони нададуть інформацію і ми оприлюднимо її. По «Белгранкорму» ще рано робити остаточні висновки, вони лише почали працювати в районі. Але… Вже зараз 80 тисяч гривень надходять до бюджету білицької селищної ради в якості податку на землю.
— Тобто, раніше ці гроші не надходили?
— А хто б їх платив, якщо комплекс для виробництва продукції тваринництва без діяв. Зараз він оживає, відновлюється, буде працювати і приносити користь. Буде виробництво, будуть мільйонні надходження в бюджет. Крім того, вони будуть допомагати Кобеляцькому району. І вже зараз допомагають. Так у Біликах розпочинається будівництво майданчика зі штучним покриттями для гри у футбол. Ми їх туди залучаємо. У них є потужна техніка. Вони можуть зробити необхідні роботи швидко, якісно і за копійки. У червні вони везуть кобеляцьких діток на екскурсію до Бєлгородщини.
— У зв’язку із діяльністю «Белгранкорму»до редакції надійшло одне запитання. Біличани, у тому числі і депутати, цікавляться яку продукцію вироблятиме тваринницький комплекс. Там вирощуватимуть лише свиней, чи з’являться й кури?
— Ні. Всі документи, які потрібні для роботи комплексу, ми бачимо. Курей там не буде. Це неможливо навіть із міркувань технології, ветеринарних норм. Свині і кури разом — це нонсенс. Єдине, що можливо, це розвиток молочного тваринництва. Ми на це «Белгранкорм» націлюємо, пропонуємо їм звернути увагу на ті ж Лучки. Можливо, паралельно й розвиток вівчарства. Але щодо курей — я свою точку зору не міняю.
— Тепер щодо претензій. Люди скаржаться, що в процесі реконструкції тваринницького комплексу у Біликах вантажні автомобілі, возячи пісок, зруйнували дорогу у Куст-Кущах.
— Є такий момент. Хоча я б не вживав слова «зруйнували». Дроргу вони не розбили, хоча, безумовно, додаткове навантаження на неї було. Після цього відбулася розмова з Ігорем Михайлюком, уповноваженим від «Белгранкорму» в Кобеляцькому районі. Він пообіцяв дорогу полагодити. Поки що ці інвестори жодного разу не підводили, вони слово тримають.
— Якщо вже продовжувати тему скарг на діяльність виробничників, то згадаємо село Колісниківку. Жителі скаржаться, що підприємство «Агросвіт» фактично переорало більшу частину сільської вулиці під соняшникове поле. Чи до Вас не звертались із цим питанням?
— Ні, до РДА ніхто не звертався. Але після цієї інформації ми обов’язково займемося цією «соняшниковою» вулицею. До речі, до «Агросвіту» у райдержадміністрації є чимало й інших претензій. Далеко не у всіх питаннях ми знаходимо спільну мову. Якщо приорали хоча б сантиметр вулиці, то заберемо і більше цього не повториться.
Об’їзної дороги доведеться почекати
— Давайте від землі перейдемо до іншої теми. Ось зараз, у зв’язку із реорганізацією медичних закладів у сільській місцевості, депутати райради почали говорити по так звані «соціальні ліжка». Я так розумію, що це місця для соціально незахищених, обділених долею людей, котрим просто ніде жити. Але з яких джерел їх будуть фінансувати? Держава, як відомо, фінансує будинки пристарілих. А з яких джерел ітимуть гроші на «соціальні ліжка» — з держави чи з районного бюджету?
— Зараз це питання знаходиться у стадії вивчення і опрацювання. Думаю, що ми для цих потреб залучимо кошти районного територіального центру соціальної допомоги.
— Тепер дещо єхидне запитання. Воно стосується залучення держслужбовців до розчищення посадок. Якщо службовці днями працюють у посадках, то чи не свідчить це про низьку ефективність виконання ними безпосередніх службових обов’язків? Можливо, у такому разі необхідно взагалі скоротити більшість посад у райдержадміністрації?
— Це не єхидне запитання. Ми не «оголюємо» повністю відділ чи іншу структуру адміністрації. Люди працюють один день на тиждень. У цей час їх колеги проводять прийом громадян. А головне, що врешті-решт потрібно навести порядок навколо доріг. Це ж і безпека руху.
— Давайте перейдемо до футболу. Почнемо з історії з жуківським «Авангардом». Чемпіон він чи ні — мали б вирішити спортивні функціонери.Навіщо взагалі РДА втручалась у чисто футбольне питання?
— Дійсно, інструктори зі спорту, їх спеціальна комісія не могли отримати довідки з податкової, міліції, інших служб. Довелося допомагати. Зараз доведено, що Положення про чемпіонат району було порушено. І спортивна громада прийняла адекватне рішення. Я ще розбираюсь у цій ситуації. Чому Федерація нагородила «Авангард», чому він грає в Кубку області серед чемпіонів?
— У чому ж порушив «Авангард» регламент?
— Повинна бути одна трудова книжка, а не дві, п’ять, десять.
— У районі чимало коштів вкладається у розвиток футболу. Це — добре, це — турбота про здорову молодь. Але у той же час Артем Письмак, бронзовий призер чемпіонату Європи з армспорту, збирав на поїздку гроші у спонсорів. Збирають гроші і тенісисти, й інші спортсмени. Чому футболістам — все, іншим — крихти?
— Правильно ставите питання. Але Артему й ми допомагали. Допомагатимемо й тенісистам, і боксерам.
— І, можливо, останнє запитання. Яка ситуація з будівництвом об’їзної дороги? Знаю, що кобелячани знову збирають підписи із вимогою відвести її від міста.
— Райдержадміністрація оперативно виготовила всі документи щодо дороги, які від неї вимагались. Більше того, ми зробили свої пропозиції щодо змін у проекті. Зокрема, РДА запропонувала передбачити з’їзди з дороги до населених пунктів району. Все інше залежить не від нас. Дорога буде, але доведеться ще потерпіти.
— Що ж, дякую за розмову. Сподіваюсь, вона не остання.
Ми домовилися з Анатолієм Таранушичем, що через два тижні зустрінемося знову. І повернемося до питань, обговорення яких почалося в «Кабінеті». Зокрема, щодо користі від діяльності «Добробуту», дерев, вирубаних у Кобеляках, «соняшникової» вулиці у Колісниківці та деяких інших.
Підводячи підсумки розмови в «Кабінеті», потрібно відзначити, що це перше інтерв’ю в історії рубрики, для висвітлення якого не вистачило двох газетних сторінок.
Запитання з інтернету
1.Ваше ставлення до праці пенсіонерів? Молоді немає де працевлаштуватися, а 60–70-річні дідусі та бабусі з великим ентузіазмом «трудяться» на бюджетних посадах.
— Чинне законодавство не забороняє громадянину працювати після виходу на пенсію. Тому практично відсотків 20 пенсіонерів працюють. Є особи, які працюють після виходу на заслужений відпочинок 10–20 років. Для прикладу, найстарішому вчителю, який працює в одній із шкіл району, 78 років. Найбільше працюючих пенсіонерів зайнято у бюджетній сфері. В тій самій освіті району 12 % працюючих пенсіонерів. Законних підстав їх звільняти немає. Вони ідуть з роботи лише за власним бажанням.
У той же час молодим спеціалістам бракує робочих місць. Інколи випускникам вузів доводиться або ставати на облік в центрі зайнятості, або іти працювати не за спеціальністю. Доки питання не вирішиться на законодавчому рівні, така ситуація на ринку праці залишатиметься і надалі.
2. Чому в Бутенках за 15 метрів від дитячого садка майже цілодобово працює «генделик» з продажу пива та інших спиртних напоїв? Коли скінчиться це неподобство?
— Що стосується контролю за продажем спиртних напоїв, то, згідно чинного законодавства, ця функція покладена на правоохоронні органи, які регулярно проводять такі перевірки. Так з початку року проведено 9 перевірок, виявлено три факти порушення правил торгівлі в частині продажу алкоголю неповнолітнім. Винних осіб притягнуто до відповідальності. Дозволи на розташування закладів торгівлі видають органи місцевого самоврядування. Райдержадміністрація направила лист у Бутенківську сільську раду з проханням вивчити ситуацію, про яку озвучено у запитанні.
3.Спасибі, що заставляєте прибирати район, але чому не залучаєте безробітних? Із 2–3 тисяч, що стоять на біржі, на громадських роботах трудяться 30–40 чол. Малувато.
— Дякую за підтримку у питанні наведення чистоти на автомобільних шляхах району. Переконаний, що дороги — візитна картка району. Якщо дороги, узбіччя, полезахисні смуги приведено в порядок, то це свідчить, що тут проживає охайна хазяйновита громада. Можливо, комусь і не подобається залучення працівників до розчищення придорожніх смуг, що роками заростали і перетворювалися в хащі. Але більшість громадян підтримують наведення порядку на автошляхах. Якби до цього ще належне фінансування ремонту проїжджої частини, то взагалі б було дуже добре.
— За громадські роботи скажу, що залучати до них можна безробітних лише за їх бажанням, такі закони. Більшість добровільно це робити не хочуть. Тому центр зайнятості залучає до громадських робіт лише бажаючих. Станом на 20.05.2011 року до громадських робіт у районі залучено 227 безробітних.
4. Що робить районна влада, щоб покращити автобусне сполучення між селами?
— З метою покращення транспортного обслуговування населення та забезпечення перевезення пільгових категорій громадян районна державна адміністрація ініціювала створення нового приміського маршруту Кобеляки-Радянське. У квітні 2011 року облдержадміністрацією розроблений графік руху автобусів за вказаним маршрутом (протяжність до 50 км., приміське сполучення, 1 день на тиждень).
Протягом останнього часу до обслуговування маршрутів району залучено трьох перевізників:
ПП Копил забезпечує щоденне обслуговування маршруту Світлогірське-Полтава та погодився обслуговувати 2 приміських маршрути;
ПП Клеймьонов щоденно обслуговує маршрут Комсомольськ-Кобеляки (через с.Солошине) та двічі на тиждень Комсомольськ-Кобеляки-Полтава (через с.Солошине);
ПП Жовтяк здійснює щоденне обслуговування маршруту Дніпропетровськ-Озера.
Крім вищезазначених маршрутів, на території району діють транзитні маршрути. Окремим питанням, що перебуває на контролі в райдержадміністрації, є відкриття автобусного маршруту в м. Кобеляки. Міською радою оголошено конкурс на обслуговування вищевказаного маршруту.
5. Як Ви ставитеся до благодійного фонду, що утворила міська рада для дитсадків?
— Дитячі садки в м.Кобеляки належать до комунальної власності міської громади. А міська рада, як орган місцевого самоврядування, має повне законне право вирішувати питання управління закладами самостійно в межах чинного законодавства. Враховуючи широкий резонанс від прийнятого 15 квітня міськрадою рішення про утворення фонду підтримки діяльності дошкільних закладів у місті, ми провели в райдержадміністрації нараду за участю представників міськради та відділу освіти райдержадміністрації, керівників дошкільних закладів, представників батьківської громадськості. У ході зустрічі з’ясувалося, що, крім повідомлень в Інтернеті, батьки не знають про створений фонд. Тому ми ініціювали, доведення до відома батьківських комітетів положення про фонд, проведення батьківських зборів з метою роз’яснення суті нововведення. Гадаю, що час та практика покажуть правильність чи хибність прийнятого рішення.
Запитання задані в коментарях на сайті також бралися до уваги. Тож можете цим скористатися.
