Маленькому Денискові — усього десять місяців. Він веселий, життєрадісний малюк. І коли він весело посміхається, нізащо не віриться у те, що у цього хлопчака — серйозна вада серця. І без складної операції він може померти…
Родина Василя і Оксани Булиг мешкає у селі Шедієво Новосанжарського району. Вони разом виховують п’ятирічну доньку Каріну та десятимісячного сина Дениска. Хлопчик народився у новосанжарській лікарні. І спочатку Василь із Оксаною, як і будь-які батьки, просто раділи появі у їхній сім’ї ще однієї дитини. Але щастя молодих батьків тривало недовго. При одному із чергових оглядів у маленького Дениска виявили якісь шуми у серці. А повне обстеження поставило батьків перед страшним для їхньої дитини діагнозом — Тетрада Фалло. Сердечна вада, яка включає у себе чотири аномалії.
Після цього спокійному і щасливому життю молодої родини прийшов кінець. Батьки повезли маленького Дениска на обстеження до київського центру «Охматдит». Там хлопчика обстежили, призначили йому лікування і призначили час повторної консультації. Після того кожного місяця маленького Дениску возили до Києва.
— Лікування у «Охматдиті» взагалі-то безкоштовне, — розповідає Василь, батько хлопчика, — але кожна поїздка сама по собі обходилась у тисячу гривень. Плюс витрати на недешеві лікарські препарати. Нам давали список — ми купували, усе, що треба. Аби тільки дитині допомогло.
Лікарі, які обстежували хлопчика, пояснили батькам, що Денискові потрібно буде провести операцію на серці. Інакше шанси на життя будуть невисокими. Приблизна дата операції була визначена — 16 лютого. Але хлопчик міг не дожити навіть до цієї дати. Причиною цьому були несподіваний напад та… не прочищена дорога.
— Іще у грудні я разом із іншою жителькою нашої вулиці був на прийомі у голови райдержадміністрації, — розповідає Василь Булига, — ми прохали, щоб допомогли засипати нашу вулицю Джерельну. Коли погода суха, то до нас можна проїхати. Але, якщо сніг, або дощ, то ніяка машина до нас не спуститься. Голова адміністрації нам обіцяв допомогти. А потім на початку січня нам і лист прийшов, у якому обіцяли силами агрофірми до кінця лютого провести ремонт дороги на відстані 50 метрів. Хоча до нашого будинку — усі 500 метрів!
А 5-го лютого маленькому Денискові раптом стало погано. У нього стався напад, після якого хлопчик почав задихатися, а потім втратив свідомість. Оксана викликала «швидку», відкрила вікна, аби дитина отримала такий потрібний їй кисень і сама, ледь не втрачаючи свідомість, почала чекати на приїзд лікарів. «Швидка» доїхала із Нехворощі за лічені хвилини. Але спуститися на вулицю Джерельну водій не ризикнув — назад він просто міг не виїхати. Тому Оксані довелося тепліше закутати шестимісячного хлопчика і на руках нести його до «швидкої» оті самі 500 метрів.
Маленького Дениска просто із Шедієвого повезли на Київ. Де лікарям довелося провести операцію, яка мала усунути наслідки нападу. Але щось пішло не за планом медиків і наступного дня у легенях хлопчика почала збиратися рідина. 7-го лютого лікарям довелося робити іще одну операцію, попередньо відкачавши з легень 450 міліграмів рідини!
— Під час операції Денискові зачепили якийсь нерв і він потім їсти довго не міг сам, я його із шприця годувала, — говорить Оксана, витираючи сльози, які виступають на її очах. — Врачі сказали: «Скажіть спасіба, що ми йому жизнь спасли!».
Звичайно ж, молоді батьки були вдячні київським лікарям. Щоправда, вдячність свою їм довелося висловлювати не на словах, а шляхом вручення медикам неофіційної плати за операцію. Всього на дві бригади пішло близько 10 тисяч гривень. Крім цього, перебування у центрі затягнулося на цілий місяць. Щоб мати змогу купувати необхідні для хлопчика ліки, батьки взяли у банкові кредит на 10 тисяч гривень. Потім кредит довелося взяти батькам Василя. Про гроші молода сім’я не думала, головне було — врятувати синочка.
— Тепер планову операцію нам перенесли на червень. Але чи робитимуть її у цьому місяці — невідомо. Ми поїдемо і вони будуть дивитися на стан дитини, — продовжує молода мати Дениска.
До речі, дорогу на їхній вулиці не засипали ні до кінця лютого, ні до кінця березня. Коли ми звернулись за роз’ясненням до райдержадміністрації, там нам пояснили, що колективне звернення дійсно було, відповідь на нього дійсно надавали, але виконати роботи з якихось причин не вдалося. За два дні після цього нам повідомили, що ремонт дороги буде проведений силами місцевого агроформування до кінця тижня. І справді вже у понеділок до Василя Булиги приїхав сільський голова Шедієвого Юрій Мовчан і поцікавився — куди саме висипати дві машини цегляного бою.
— Але ж дві машини — це дуже мало! — пояснює Василь. — Цього не хватить навіть щоб спуск засипати. Нехай висиплять ті дві машини бою, а потім попробують проїхати «швидкою» — чи вона доїде?
У тому, що з діагнозом Дениска медичну допомогу він повинен отримувати якнайшвидше, нас запевнила лікар нехворощанської лікарні Наталія Козка. Вона кілька разів на місяць планово відвідує хлопчика і, крім цього, одразу приїздить на термінові виклики. Але доїхати просто до будинку, де мешкає маленький Денис, машина «швидкої» може далеко не завжди.
— Якщо взимку сніг — ми не можемо проїхати. Якщо влітку дощ пішов — також ніякий водій у ту вулицю спускатися не хоче. Кілька разів було, що я решту шляху до їхнього будинку проходила пішки. — Розповідає Наталія Володимирівна. — Але найстрашніше, якщо у дитини знову трапиться приступ, а ми не зможемо до нього доїхати…
— У Києві мені сказали: «Ще один такий приступ вдома і дитина може не вижити», — говорить Оксана і починає плакати. Потім заспокоюється і говорить, що до новосанжарських лікарів у неї ніколи не було претензій. І дуже дякує головному лікарю ЦРЛ Ользі Гирі, яка відгукується на будь-яке прохання молодої родини. Якщо потрібна «швидка», щоб їхати на Київ, її завжди надають.
Щодо ремонту вулиці мешканці Джерельної піднімають питання вже давно. Так, депутат Світлана Дейнека розповіла, що не раз зверталася до сільського голови, але постійно чула у відповідь — немає коштів. Окрім маленького Дениска на вулиці мешкають іще 12 дітей. З них 5 — дошкільного віку. Рік тому мешканці дванадцяти будинків Джерельної скинулися по 115 гривень і за власний кошт завезли на проблемний спуск кільканадцять машин цегляного бою та старого асфальту. Але для того, щоб повністю зробити дорогу, коштів у них не вистачило.
Нинішньою посушливою весною у Шедієвому йде мало дощів, тому «швидка» поки що доїжджає до маленького Дениска без особливих проблем. Вже за кілька тижнів хлопчику знову доведеться їхати до Києва — на обстеження. А потім, якщо дозволить стан здоров’я, лягати на складну операцію.
Для перебування у взагалі-то безкоштовній клініці «Охматдиту» молодій родині знову знадобляться гроші. Багато грошей. Яких у них вже просто немає. Тому ми — весь колектив «ЕХО» — вкотре хочемо звернутись до усіх небайдужих наших читачів. Так, ми вже не раз звертались до вас із таким проханням. Так, ви — велике спасибі вам за це — часто відгукувалися на наші благодійні публікації і приносили чи перераховували свої власні, зароблені нелегкою працею гроші. І цим самим рятували комусь життя. Якщо завтра ми допоможемо маленькому Денисці, він зможе перенести операцію, пройти курс відновлення і стати здоровим хлопчиком. Таким, яким він був би, якби не його діагноз.
Звичайно, тільки від вас залежить — перерахуєте ви гроші на лікування цього хлопчика чи ні. Але коли будете розмірковувати над тим — варто чи не варто робити благодійну пожертву — спробуйте уявити, як себе почувають молоді батьки, які не шкодуючи витрат до останнього борються за життя свого сина. Які готові віддати — і віддають — останнє. Усі разом ми можемо їм допомогти.
Якщо вам не байдужа доля маленького Дениска Булиги, ви можете надати його батькам благодійну допомогу на лікування їх сина. Перерахувати гроші можна на банківський рахунок, зазначений на цій сторінці. Також будь-яку посильну для вас суму ви можете принести до новосанжарського офісу тижневика «ЕХО» (приміщення пошти, 1 поверх, вхід з боку «ПриватБанку») або до газетного кіоску у магазині «Побутова техніка».
Реквізити Новосанжарського відділення «ПриватБанк» для перерахування коштів
р/р 29244825509100
МФО 305299
ОКПО 14360570
У призначенні обов’язково вказати — отримувач Булига Василь Іванович, картковий рахунок 4405885821539076
ІПН 3119913072
