Юначку «проводжали» всім селищем. Траурна колона простяглася на 1,5 кілометри, від Ромодану до цвинтаря. Близькі люди і донині відмовляються вірити, що життєлюбної, доброї, сором’язливої Ясочки немає серед живих. «Коли не зустрінеш, завжди у неї посмішка на обличчі!» — згадує Тамара Чепурко, заступник директора по виховній роботі Ромоданської загальноосвітньої школи.
Односельці дотепер не можуть оговтатися від шоку, рівно як і звикнутися з думкою, що вбив дівчинку її друг, 18-трічний Андрій (ім’я змінено).
Отже 7 травня, відразу після школи, о пів на вісімнадцяту, Яся зустрілася з друзями у центрі селища. Компанія з 12-ти чоловік, серед яких була і двоюрідна сестра Дарина, на мотоциклах виїхала до ставка. На природі юнаки привітали Ярославу з днем народження, випили за її здоров’я і, підсиливши настрій алкоголем, вирушили на дискотеку, до ромоданського клубу.
У Ромодані компанія продовжила свято в будинку Андрієвих батьків. «Це вільна оселя, яка знаходиться в 50-ти метрах від клубу, — уточнив Анатолій Павлик, родич Ярослави, який брав участь у пошуках дівчини за проханням її матері. — Як дискотека — він там може декілька діб ночувати, або навіть жити». В Андрія молодь підзарядилася додатковою порцією алкоголю і вирушила на дискотеку, окрім Ярослави, яка відмовилася танцювати через недугу. На зворотній дорозі Ясю підвозив Андрій. Юнак не впорався з керуванням, перекинув мопед і розжарена вихлопна труба обпекла дівчині ногу.
Поки іменинниця відпочивала в будинку гостинного Андрія, молодь безтурботно веселилися в клубі. У розпалі дискотеки, як згодом з’ясувалося, Андрій непомітно «вислизнув» з поля зору товаришів і повернувся до будинку...
Матір Ярослави, Оксана Алексеєва, телефонувала доньці на мобільник, близько 22-гої ночі, аби переконатися, що з дитиною все гаразд. О 20-тій жінка тільки заступила на чергування у парк залізничної станції «Ромодан» і сильно хвилювалася за неповнолітню доньку. Оксана тільки розчула єдине розбірливе слово «мама», як акумулятор Ярославиного телефону розрядився. Розгублена матір набрала сестру Дарину. Дівчина змовчала про ушкоджену ногу сестри і запевнила тітку, що все в порядку.
Спокійно відпрацювавши зміну, жінка лише вранці подзвонила чоловікові. Від нього вона дізналася, що дитина не повернулася додому. А це взагалі нетипова поведінка для слухняної донечки! Батьків взяв розпач, але вони не зволікали. Спочатку розпитали усіх Ярославиних друзів, потім опитали Дарину і з’ясували, що останнього разу Ясю бачили в будинку Андрія, перед дискотекою.
«Даша мала зайти за Ярославою по завершенню дискотеки. — розповідає зі слів дівчини Анатолій Павлик. — А коли вона з подругами повернулася за Ясею, двері були зачиненими. Вони довго стукали, але нікого не було. Вирішили, що Ярослава пішла додому». Дівчата і припустити не могли, що насправді цієї миті Яся в руках насильника.
Наразі відомо, що дівчина з останніх сил, до втрати свідомості, чинила опір самовпевненому юнакові. Володимир Піскун, заступник начальника Миргородського міськрайвідділу, зі слів нині обвинуваченого, розказав, що він зґвалтував її у непритомному стані і придушив, коли вона на мить прийшла до тями. Потім зняв сережки, вичистив гаманець, одягнув дівчину і зібрав усі її речі. Він навіть запрасував плями крові на футболці і штанах, вочевидь сподіваючись знищити сліди злочину.
Тіло загиблої Андрій відтягнув до ями, близько 23-тьої години (причому він зухвало волочив дівчину вулицею, довкола клубу)! Позбувшись тіла, Андрій недбало кинув її рюкзак і два пакети неподалік від ями, і повернувся на дискотеку. До другої години ранку він ще катався на мотоциклі, а ночував у бабусі.
Матір загиблої запідозрила неладне у поведінці Андрія, коли спілкувалася з ним у будинку його бабусі наступного дня, після зникнення Ясі. Замість того, щоб допомогти у пошуках він мовчазливо лагодив на дворі свій мопед, а коли Оксана та Анатолій Павлик ставили йому конкретні питання — уникав відповідей і весь час поспішав: спочатку на футбол, а потім готуватися до іспиту!
Анатолія Павлика сильно обурила поведінка юнака, коли після тривалої «гри у мовчанку» він раптово активно долучився до пошуків дівчини і повернув родичам мобільний телефон Ярослави, (!) наче випадково знайдений в його оселі, біля клубу. Несподівано для всіх Андрій раптом пригадав, що вона поїхала з невідомими на автомобілі, потім — збиралася навідати своїх знайомих у Києві чи Харкові. Одним словом, як сказав родич Ярослави, юнак «намагався ввігнати слідство у глухий кут».
Правоохоронці, яких на той час уже повідомили про зникнення дитини, перевірили усі версії! Домисли Андрія не підтвердилися. А вже 9-го числа тіло дівчинки знайшов Анатолій Павлик. Чоловікові без сумніву нагодився досвід колишнього розшуковця (він пенсіонер органів внутрішніх справ).
Того дня односельчанка по телефону дала знати Оксані, що люди бачили якісь пакунки, можливо Ярославині, в чагарнику, за будівлею клубу. «Оксана їдь, там за клубом сумки знайшли, — переповідає телефонну розмову матір Ясі і з надривом у голосі промовляє. — І рюкзак, і її туфель я відразу упізнала».
Під час прочісування чагарничка, серед сміття, у покинутому погребі (за клубом), Анатолій побачив предмет, схожий на контур людського ліктя. «Відкинув гілля і побачив дівчину, занурену до гори ногами. Я сказав нічого не чіпати до прибуття міліції» — говорить чоловік.
Задіяна під час огляду місця події собака відразу взяла слід і привела слідчо-оперативну групу до будинку Андрія. Молодик заперечував свою причетність, намагався переконати правоохоронців, що він дівчину не бачив, був весь час на дискотеці, а ночував у своєї бабусі.
Його дійсно бачили в клубі, він навіть встигнув на останній танець. О першій години ночі, після закриття дискотеки, Андрій підвозив двох сестер-близнючок: Марину і Мирославу. Дівчата, учениці 11-го класу, запам’ятали його знервованим і мовчазним: «Наскільки він людина весела, відразу зрозуміли — щось не те!». Марина: «Я спитала, що сталося, а він просто мовчав. Був дуже збентежений і чимось наляканий». Сестри також добре пам’ятають, що «він виходив і повертався».
У невинуватість сина твердо вірить матір. Зі слів Анатолія Павлика жінка стверджує, що міліція затримала не того чоловіка і зобов’язана продовжувати пошуки. Але сліди, залишені на тілі потерпілої, на місці вчинення злочину і власне на його речах, а також вилучені під час обшуків речові докази засвідчують абсолютно протилежне. Зокрема, практично на 100 відсотків вину Андрія підтверджують біологічні сліди, вилучені експертами-біологами.
Підозрюваний марно намагався збити міліцію з пантелику, коли спробував приховати плями крові. Володимир Піскун відзначає, що сучасні науково-технічні засоби дають можливість виявляти будь-які сліди, у тому числі біологічного походження, навіть після їх нейтралізації.
Тамара Чепурко дивується, як стриманий юнак, розумник і спортсмен, втілення великих батьківських надій, міг на таке зважитися?!! «Чому він це зробив?» — шукають відповіді батьки загиблої дівчини, вчителі, друзі та односельці. — Яся ж з ним товаришувала з дитинства! Вона ж його доглядала у лікарні після операції! Він же того дня відпочивав у компанії друзів на її дні народженні!».
Аналогічне питання непокоїть і міліцію! Хоча на даному етапі уже доведено безпосередній зв’язок злочину зі станом алкогольного сп’яніння, в якому перебував Андрій. Вказану обставину не заперечує і сам юнак. Володимир Піскун, пояснюючи причину вбивства, привів свідчення юнака: «Був у стані алкогольного сп’яніння і хотів вступити у статевий зв’язок». Та чи розуміє він, що ця обставина не звільняє від відповідальності, але обтяжує покарання!
Андрієві пред’явлено обвинувачення у вчиненні вбивства і зґвалтуванні неповнолітньої. Не зважаючи на тяжкість вчиненого злочину, юнак сподівається на милосердя українського правосуддя. До розгляду кримінальної справи у суді він перебуває у слідчому ізоляторі міста Полтави.
Після проведення необхідних слідчих дій і з’ясування причин та умов, які сприяли скоєнню злочину, правоохоронці пред’явили юридичні «претензії» місцевим підприємцям, які в день трагедії продали дітям алкогольні напої. За порушення адміністративного законодавства на власників магазинів і реалізаторів накладені штрафні санкції.
