Останні коментарі користувача «Selena2017»

Обов"язково прочитаю, але згодом, бо сьогодні вже пізно.
Думаю,дожидатимемося ми осуду суспільства такого явища аж поки рак свисне. За цей час воно розростеться до таких розмірів, що впоратися з ним буде просто неможливо. Хоча , власне, такі псевдопатріоти були завжди і скрізь. Це одна з особливостей людського світогляду і моралі. І все таки: робити щось треба!

Виходить, треба обирати позицію літературного премудрого піскаря, який "жил - дрожал и умирал - дрожал"?

Олексію, не ображайтесь,будь ласка. Це тому, що мене не радує ваша споглядальницька позиція. Вже давно можна було той багатостраждальний прапор різними способами захистити.

Змінено 22.10.2017, 15:46

Може. Каюсь.
1. «наподобії» - русизм. Навіщо він?Хоча ці слова-покручі до всіх так чіпляються, що їх і не помічаєш. Це вплив двомовності.
2. Цілком погоджуюсь з вашою думкою про виваженість і доречність використання національної символіки. І цивілізованих шляхів подолання недбалості у цьому є багато. Байдуже спостереження - не вихід.
3. Давно хочу запитати всіх, хто підняв тему "лжепатріотизму": а що ж з цим явищем робити? У кого-небудь є програма, порада, готова думка? Чи тільки отут змагатися хто кого пересварить? Геракла однозначно не дочекаємося. То що : байдуже споглядати,терпіти, не помічати?

Дякую. Всім під сонцем місця вистачить.

Ваша "жива вага" сформувала і ваш внутрішній світ, який заплив салом. Тут уже нічого не сколихне, хоч хтось поряд і «Рятуйте!» кричатиме.

Згодна, мова є живою. Тому не варто її калічити власними помилками ( немає, щось подібне; пласмаски - взагалі не піддається осмисленню і виправленню) .
Мову народу, передану Котляревським в "Енеїді", порівнювати з сучасним словобрудом принаймні некоректно.

Олексію, а ви особисто який патріот - справжній? Не -ура? Тоді чому б вам не припинити таке неподобство, доклавши власних зусиль? На кого це перекладаєте?

Адекватнику, якщо ви справжній українець, то не можете не знати про те ганебне явище в радянській історії як переінакшення прізвищ українців на російський лад щляхом додавання -ов та іншими способами в Радянській Армії. Це відбувалося десятиліттями - русифікація. Михайлівці повернули своєму односельцю його справжнє прізвище, ще й вшанували пам"ять турніром. Молодці. Дивно тільки, чому не захищають цю пам"ять на цій сторінці? На все село немає комп"ютера? А тим часом тут у Седого від радості штани вже мокрі ( нехай пробачить мені товариство), завив про зраду.
На цьому ж грунті в Санжарах сталося подібне кілька років тому. З Красноярська прискакала журналістка, спонсорована церковними грошима : в тих місцях відшукали сліди святого, уродженця Полтавщини, був учасником БородінськоЇ битви. Прізвище Делие.( з двома крапочками е, немає у мене на клавіатурі). Крутилась тут доти, доки написала книжку- шедевр з висновком, що Запорізька Січ та Хортиця - "исконно русская земля". Зійшлися на тому, що Делія Данило та Делие- - одна і та особа, на його честь поставили в селищі каплицю. Маніпуляція з прізвищем українця сталася ще на початку 19 століття. Син Делії звався Делієнко (як заведено було в Україні здавна), військовий писар знівечив чи по лінощах, чи підкоряючись і тодішньому зверхньому ставленні до "малоросів". Тягнуть москалі та перевертні навіть з праху , аби тільки зневажити та задавити прагнення України вивільнитися з диявольських"братніх обіймів".

Од таких вас дочекаєшся... Ще раз нагадую вам з Козаком : зате курка МОЖЕ НЕСТИ ЗОЛОТІ ЯЙЦЯ.

Зачепила.... Адекватнику, я ж трепетно ставлюся до ваших думок, не заперечую вже, бо зрозуміла: марно. Чи помітили: ніякими образливими словами їх не характеризую. Чому від вас вони на всі боки розлітаються? Гауптвахта таки не допомогла.

Інша людина, теж із світовим ім"ям , сказала про Олійника: " і лобза - предадє". Звернись чемно до Адекватника, він все знає, не заблудший, то пояснить хто і що до чого.
Обидва вже в інших світах, за свій земний шлях звітуються.Я лише сказала про свою недовіру, чого кидаєшся?

Зрозуміло. До адекватних українців. Не знаю, до якого ряду віднесете мене, але до Б.Олійника у мене геть немає довіри, бо його вчинки суперечили поетичним вправам. Красиво мовив, що й казати, та все це - куди вітер віяв.
Тоді, може, не треба так уже строго судити всіх інших українців за їх погляди, віру, освіченість та ін. Буде спокійніше всім, нікому не загрожуватиме гауптвахта. Дякую.

Адекватнику, якщо це можливо, поділіться: до якої етнічної групи ви відносите себе? Як пише Земеля - без обид.

Пане нашист Седой, а ваш Гундяй не ряжений? Не великого розуму ти, вОроне.

Змінено 21.10.2017, 08:25

Ніколи не буде доречним словобруд. Навіщо автор принижує ним свій інтелект? Без тих вкраплень було б ще переконливіше.

Та ні. Думаю , у заробітчан інших проблем вистачає.






Змінено 19.10.2017, 15:50

Дано, батьківщина і вишиванка не зраджують. Вони завжди один і той же символ. Навпаки : зраджують батьківщину і вишиванку. Готова прийняти твій гнів спокійно.
Згодна, лжепатріотизму сьогодні багато.

Змінено 19.10.2017, 12:48

По-перше: не ліса, а лісу. Якщо вже про увагу. А по-друге: побачили. І оцінили. Як на мене, то пнеться автор порівнятися з такими ж широко друкованими матюшниками як Андрухович, Жадан. А де вже бере свій словобруд Ірена Карпа, то ніхто не вгадає. І навіщо це? Якщо знатимеш мову та поважатимеш і її й читача, то висловиш все так, щоб зміст не
пропадав за непотребом. Від нічого робити біситься.
По-третє: якщо я правильно зрозуміла, автор живе за кордоном. Тоді мій висновок такий: у нього нічогісінько не вкрали, він сам утік і від мови , і від патріотизму, і від усього іншого.

Чудові у вас принципи, пане Анатолію.Дякую.

Перехрестись,якщо здається. Може, минеться. Збоченець якийсь.Сам себе принижуєш.

Змінено 18.10.2017, 19:42

Пане Анатолію, чи правильно я вас зрозуміла : поняття справжнього патріотизму неможливо дискредитувати. Якщо вже людина по своєму душевному і моральному складу патріот, то вона таки патріот. А хто його з себе вдає, той це поняття фальшує, заяложує. Таких справді розвелося чимало - примазалися.Так і з іншими складовими, вами названими. Сподіваюсь, час очистить це від наносного. Нехай не покидає нас надія.

Іноді в житті буває так : послухаєш людину якусь годину, а на цілий рік порозумнішаєш, збагатишся знаннями і досвідом. А тут посипалося! Я очам не повірила, коли прочитала такий коментар редактора, стримала себе, реагуючи на творчість послідовника Бузини.Давно помічаю, що І.М. виносить на загал свої не зовсім прийнятні для інших погляди, колись навіть зауважила про його творчу кризу. А тут тобі ще отакий випад. Це не прикрашає його ні як журналіста, ні як публічну людину, а напряму рівняє з доном, для якого мат - спосіб життя, російською - среда обитания.
Мабуть, при такій позиції редактора і в друкованому тижневику такого сміття буде навалом? Воістину : рятуйся хто може!

Людоньки, а цей чоловік притомний? Чи потребує українська мова такої шаленої любові , замішаної на матерщинній гидоті?!

Так це ж була спецоперація дона, хіба ви, Лтаво, не помітили?