У Перегонівці вже майже місяць «еменесівці»(!) не можуть витягти з води затонулий катер.
У минулому номері ми повідомляли, що поряд із селом Перегонівка на березі Ворскли кілька днів потужна техніка і з десяток робітників намагаються витягти з води затонуле судно. Під час розмови один із керівників робіт розповів, що з проханням про допомогу до еменесевців звернувся житель Кобеляк. Чоловік ще у 90-х роках минулого століття купив собі у приватну власність катер. Тоді він заплатив за судно майже сімсот радянських рублів. Деякий час плавзасіб використовували для відпочинку. А потім катер затонув. І майже двадцять років пролежав на дні Ворскли. І ось у цьому році кобелячани, прізвище якого прохали не називати, вирішив витягти катер із води. Власних ресурсів для подібної операції у нього немає і він попрохав сприяння у колишнього однокласника, котрий займає високий пост у МНС. У результаті минулого місяця у Перегонівку прибула потужна техніка, яка й розпочала ці роботи. За кілька тижнів вони ледве-ледве просунулись, з води показався ніс судна і на цьому справа застопорилась.
Тим часом таємничими роботами на березі Ворскли зацікавилась районна влада. Керівника робіт навіть запросили на засідання комісії з екології. Депутатів стурбувала можливість потрапляння в річку паливно-мастильних матеріалів, котрі могли зберігатись у трюмі катера. Вислухавши пояснення, депутати цим не вдовольнились і вирішили поїхати у Перегонівку, щоб на власні очі впевнитись у безпечності рятувальних робіт для довкілля. Крім того у коридорах влади висловлювались думки по те, що організатор робіт мають якось «поділитися» із перегонівською громадою. Простіше кажучи, заробивши кілька десятків, а то й сотень тисяч гривень на металобрухті, вкласти дещицю з цих коштів у благоустрій села.
Між тим керівник робіт лише пообіцяв благоустроїти берег Ворскли, пристосувавши його для відпочинку. Про якусь фінансову чи будь-яку іншу допомогу мова не йшла. «Еменесники» стверджували, що заробити на катері, порізавши його на металобрухт, вже неможливо. Надто багато коштів витрачено на те, щоб витягти судно з води.
Минулого тижня депутатська комісія на чолі з її головою Миколою Сердюком та заступником голови райради Василем Мирошниченком таки поїхала у Перегонівку. Кілька годин депутати спостерігали за тим, як еменесівці пробують зрушити судно з місця. Микола Сердюк згарячу навіть запропонував: «Не поїдемо, доки не витягнуть катер». Але минуло чотири години, перервався трос, потужна техніка кілька разів переїжджала з місця на місце, а катер «висковз» із води на якихось двадцять сантиметрів. Місцевий рибалка, котрий поряд більш успішно вудив щук, пророчив: «Та нічого в них не вийде. Їм треба було на інший берег тягти». Цей же чоловік, який назвався Валерою, розповів, що катер лежить на дні ще з 1992 року. Коли судно затонуло, то на поверхні води дійсно з’явилась масляниста пляма. «Ото тоді вся солярка і витекла, — констатував рибалка. — А зараз там нічого немає».
Цю версію подій оприлюднив і перегонівський староста Іван Шабельник. Він теж скептично ставиться до спроб витягти судно із води і не вірить, що роботи можуть зашкодити довкіллю. За словами місцевих жителів, катер, швидше за все, затонув через необережність любителів поживитись дармовим металобрухтом. Пиляючи метал, вони могли випадково відкрити кінгстони.
Коли вчергове порвався трос, Микола Сердюк, махнувши рукою, запропонував їхати у Кобеляки. Еменесівці гаряче підтримали цю пропозицію. Робітники говорили: «Їдьте, може ви на очі погані. Тут одного разу дві бабці стояли і на нас дивились. Дивились три години і за цей час трос чотири рази рвався». Прощаючись, Микола Сердюк сказав: «Витягнете катер — дамо грамоту за очищення річки. Тільки порядок на березі наведіть».
Станом на початок листопада злощасний катер так і залишався наполовину у воді. Місцеві жителі говорять, що на проведення робіт їх організатори витратили не менше 40 тисяч гривень.
