Вхід | Реєстрація

Відповідь на статтю: «Які вони, іноземні принци?»

Нещодавно я прочитала публікацію з рубрики «Поговоримо про це» («ЕХО» від 29.01.2010). Я не могла не висмоктати всі соки з цієї теми, бо, так би мовити, тусуюся в цій сфері і знаю, де цуцик заритий. Я себе звикла називати «носій цього світлого і чистого почуття в огрубілі й злі душі людей». З раннього ранку й до пізнього вечора я створюю кохання. Я пишу й перекладаю листи від наших голодних українок-попелюшок до заморських принців‑іноземців, вкладаючи всі фібри своєї душі і значний літературний потенціал. Стоп. Стаття не про мене. Хочу дати об’єктивну картину того, що є, а то аж роздратувала та стаття в стилі: «Іноземці-козли, барани та інші рогаті тварини, а українки — нещасні об’єкти їхніх домагань та сексуальних втіх».
Я пропоную шукачкам іноземних наречених зняти рожеві окуляри і подивитися на проблему дійсно з реальної точки зору. Перше прозріння в тому, що проблеми не існує. В чому проблема? (нехай вже мене вибачать за тавтологію). Невже те, що дівчина чи жінка хоче познайомитися з хлопцем чи чоловіком, який живе за кордоном –це проблема? Та все нормально! Все ажурно і пристойно! Найцікавіше те, що якби чоловіки на сайтах були росіянами або білорусами, — все чьотко. Але якщо чоловіки німці, англійці, американці, французи — це стопроцентна аномалія, не дай Боже таке в своєму житті побачити!
Мене порадувала фраза: «Сайти знайомств і шлюбні агентства — це щось на кшталт стокового магазину». Боюся, що якби це прочитали клієнтки з нарощеним волоссям (200 доларів, для загального розвитку середньостатистичного українця), з гламурними нігтиками, всіяними стразами, з татуажем брів та подекуди губ, в хутряному «тряпьйові», вони були б здивовані такою невдячною оцінкою їхньої зовнішності.
Сюди потрапляють наречені не лише за 30, а навіть до 30. Я знаю, в це важко повірити, але все ж… Я пам’ятаю перший свій усний переклад. Приїхав англієць 60 років до дами 45 років. Як бачите, не всі дядьки шукають малявку для задоволення своїх старечих сексуальних утіх. «Мда, — думаю собі, — і що з тим дідусиком робити? Показувати йому пам’ятки міста? Так він десь впаде на півдорозі від серцевого приступу (До речі, серце в нього було справді хворе!!!).»  Ось таку тяжку думу я собі думала!
Коли підбігає до мене клієнт: бадьорий, з волоссям на голові, в нормальному одязі, спортивний дядечко років 40‑ка. Скажу чесно, я оторопіла, бо він не виглядав на 60. Він мотався метеликом від пам’ятки до пам’ятки, по декілька разів присідав і підіймався, щоб сфотографувати якусь диковинку з різних ракурсів. Можу сказати, що він мене розтерзав просто — і туди пішли, і сюди пішли, а що це, а що те?? Їхні люди, кому за 30, це явно не наші, кому за 30.
А зараз у вас буде тотальний шок! Жоден чоловік, який приїжджав до дами не палив цигарки. Справді, якісь вони там аномальні! Зате наші дами давали закордонним принцам поганий приклад. Я не виправдовую одних, не зводжу наклепи на інших — всі й так знають, що у нас дівчатка починають палити в 7–8 класі. Добре, якщо лише палити!
Мені сподобалося ще таке формулювання в статті: «В основному вони або розведені, або ще не були одружені.» Оце дійсно великий недолік. Просто ми, українці, живемо в утопічній країні, де ніхто ніколи не розлучується, де всі одружуються, ще й у визначений термін. А що страшного в тому, що люди, які не зійшлися характерами, або які набридли в ліжку і по життю один одному, розлучуються? Нє, треба дратувати один одного, матюкатися, бити морду і бажано, щоб це все бачила дитина! Лише наша українська жінка може тягти п’яного чоловіка з генделя додому, а потім отримувати «на горіхи» — і так з дня в день все життя.
Ще одна фраза року в статті викликала в мене посмішку: «Найчастіше вони шукають безкоштовну домробітницю, матір дітей і жінку для надання секс-послуг в одному флаконі.  «Гггг, це ви тут не про українських чоловіків згадували?»
Звісно, трапляються доволі дивні екземпляри. Все, як і в нас: є й жадні, є й щедрі, є молоді, є й старі, є багаті, є й бідні, модні і одягнені відстійно, але всі в захопленні від наших дівчат та жінок. Ми їм такі гарні, елегантні й жіночні, як квіти.
Одного разу їхала з перекладу додому на таксі. Таксист, років 40, «наїхав» на мене. Каже: «Такі,  як ти продають наших дєвок цим п… (далі пішов матюк, а за ним ще один). Все вже цій (карколомний матюк) Європі і Амєрікі повивозили, так «осталося» ще наших тьолок туда послати!» І це сказав українець молодій дівчині, використовуючи таку вишукану лексику. То ж я, звісно, засумнівалася, хто з них ще п… (далі матюк, а за ним ще один). Можу лише уявити, як він говорить зі своєю дружиною. Так що, любі дами, леді, і уважаємі баришні нашого міста, іноземці — нормальні дядьки. Принаймні, можуть вас зводити в ресторан, купити вам квартиру і почастувати нормальним ставленням.
Тепер про себе — я все ж прагну зустріти щиросердого українського алкоголіка, бо така я вже патріотично налаштована, свідома громадянка України. Кожному своє! Дякую за вашу увагу, шановне панство.

P. S. Суржик і погані слова вставлені невипадково. Дякую!

Автор: Наталія Прядко, «ЕХО з регіону»


Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини України та Полтавщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook
26 лютого 2010, 12:49 | Полтавщина | Цікаве
Додати коментар

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
Вам необхідно зареєструватися, або увійти під своїм логіном



Курс НБУ

Зачекайте, йде завантаження...

Логін:
Пароль:
запам'ятати


Реєстрація | Нагадати пароль

Шановні водії!

У зв’язку зі значним погіршенням погодних умов та сильної хуртовини частина траси Р-52 у Царичанському районі являєтсья непридатною до використання!

Служба порятунку звертає Вашу увагу на те, що вирушаючи у таку погоду в дорогу Ви йдете на це на свій страх і ризик - у випадку неможливості вибратися із снігових заметів на дорогах чекати допомогу можливо прийдеться досить довго.

Тому рекомендується відмовитися від подорожей автомобілем до стабілізації ситуації