На майданчику біля адміністративної будівлі комбікормового зібралися п’ять десятків людей. В основному, це були нинішні працівники та кілька пенсіонерів. Цього разу у зібранні активну участь взяли і представники влади — співробітники обласного та районного управлінь агропромислового комплексу та голова Кобеляцької РДА Анатолій Таранушич.
Знову мова йшла про те, чи має трудовий колектив заводу якусь частку у майні підприємства. І якщо має — то який її розмір. Для початку, слово надали керівнику сільськогосподарського кооперативу «Радянський» Миколі Андрієнку. Микола Іванович розповів, що у 2004–05‑их роках, коли відбувалась приватизація заводу, його співвласники, ще діючі на той час колективні сільгосппідприємства, прийняли рішення, що працівникам і пенсіонерам комбікормового має належати 49 відсотків його майна. Але згодом провели перерахунок і змінили частку власності робітників. Її зменшили до 25 %. На той час це було більше аніж 600 тисяч гривень. І зараз, коли розпочався процес вже перепродажу підприємства, потрібно встановити справедливість щодо простих робітників і пенсіонерів.
Виступ Андрієнка викликав бурхливі емоції у робітників заводу. Вони почали вигукувати: «Та в нас за 10 років жодних зборів не було!», «Хто нас продав, хто купив — ніхто не знає!», «Нехай скажуть, чиї ж ми раби!»
Директор заводу Геннадій Пустоваров підтвердив, що у свій час рішення про частку трудового колективу у майні таки приймалась. Людям мало належати 49 відсотків. Але рішення прийняли і не виконали. Також Геннадій Олександрович заявив, що оту, так і не визначену власність трудового колективу, продали самі колективні сільгосппідприємства.
Цю заяву одразу ж спростувала присутня на зборах Зінаїда Норка, керівник тодішнього колгоспу «Україна». Зінаїда Антонівна запевнила людей, що аграрії продавали виключно свою частку за мінусом 25 відсотків трудового колективу.
Далі суперечка точилася саме навколо цього питання. Хто ж продав частку трудового колективу? Про це гаряче дискутували керівники сільгосппідприємств і нинішні власники заводу, представники «Полтавського фондового союзу». Обидві сторони заявляли, що мають документи, які підтверджують істинність саме їх слів. А робітники, слухаючи все це, кричали з місць: «Так хто ж продав трудовий колектив?»
Спробував всіх примирити і знайти вихід із ситуації голова райдержадміністрації Анатолій Таранушич. Він сказав: «Якби сьогодні не постало питання про продаж підприємства, то чи згадав би хтось про трудовий колектив?» «Ні!» — пролунало із гурту людей. І голова РДА продовжив: «Для мене головним у вирішенні даної проблеми є те, щоб люди нарешті отримали свою частку. По-друге, підприємство потрібно зберегти. Воно повинно працювати, давати людям роботу, а бюджету — податки. І третє. Безвихідих ситуацій не буває. Потрібна допомога райдержадміністрації — вона буде надана. Хоча потрібно визнати, що проблема застаріла. Бити на сполох потрібно було ще 5–6 років тому. А вже хто купить підприємство, то питання менш важливе. Купить Андрієнко та інші місцеві виробники — добре. Купить «Астарта» чи «Добробут» — теж непогано». Анатолій Таранушич запропонував терміново звернутися до власника підприємства із проханням вирішити питання із визначенням частки трудового колективу у майні.
Між іншим, один із представників сьогоднішнього власника попередив, що зараз підприємство переживає тяжку кризу. Склади заводу пусті, немає грошей ні на зарплату, ні на сплату податків. І продаж підприємства «Астарті» є ледве не єдиним виходом зі скрутного становища. За його словами, кобеляцькі аграрії зчинили колотнечу навколо заводу лише для того, щоб зашкодити «Астарті». Адже в майбутньому могутній агрохолдинг може забрати в оренду і їх землі.
Врешті-решт люди пристали на пропозицію Таранушича. Допомогу у складанні листа власнику заводу їм нададуть фахівці райдержадміністрації. А трудовий колектив вибрав трьох уповноважених, які будуть слідкувати за розвитком ситуації. До 17 травня вона повинна вирішитися. Один із робітників додав: «Якщо нам не дадуть майнових сертифікатів, ми на завод нового власника не пустимо. Бо нас знову обдурять».
На цьому зібрання й закінчили. Майбутнє комбікормового, як і раніше, залишається в тумані. Тумані із запахом грошей.
