Півроку - на одну книгу!
До бібліотечних систем майже не надходить література. Так, минулого року за два рази отримали шість книг. Справа в тому, що сьогодні книги істотно подорожчали. Відтак, якщо певний екземпляр кілька років тому коштував 25 гривень, то перевиданий у 2010 році коштує майже 125 гривень! Працівникам культури доводиться збирати на книгу протягом півроку, якщо вона з недорогих. Бо тільки таким чином вдається купувати літературу. Читачі радіють, що хоча б періодику, яка надходить вчасно, можуть прочитати у стінах бібліотеки. Таким чином, знову почали користуватися популярністю журнали з крою та шиття.
Також однією з проблем є недостатнє освітлення та відсутність поручнів на сходах до бібліотеки. Як кажуть самі бібліотекарі, - «застрягли у 70-х!» За двадцять років роботи так і залишилось усе - холодно, без ремонту і фінансування. Серед читачів найбільше пенсіонерів.
З Інтернету повертаються до бібліотек
Якщо люди думають, що бібліотекар - це той, хто просто видає книги, то вони помиляються. Насправді ж, ці люди знають і роблять у бібліотеці набагато більше. За словами таких працівників, тут зможуть працювати лише люди, закохані у свою професію. Тому не дивно, що кадри роками не змінювалися. Більше того, у кожного співробітника трудовий стаж уже від 25 до 30 років.
Досвідчені бібліотекарі запевняють, що люди повернуться з Інтернету до книжок. Уже сьогодні більшість студентів приходять вивчати вузькопрофільні предмети до бібліотек. Наприклад, інформацію про медицину чи іншу науку знайти в Інтернеті на пошукових сайтах майже нереально, а на платних - дорого. До того ж основа усіх основ - у книгах, - стверджують працівники культури.
Щоправда, комп'ютерна техніка для організації роботи бібліотечних систем не завадила б. Якщо порівняти рівень бібліотек у нас і за кордоном, то це як небо і земля. Навіть у Росії у кожному селі, де є бібліотека, стоїть комп'ютер. Парадокс - у кожному другому будинку сьогодні є комп'ютер, а у бібліотеках, які обслуговують величезні райони міста, - на один комп'ютер не виділяють кошти. Через його відсутність наші бібліотеки як носії інформації не можуть достовірно і своєчасно інформувати людей про події. Це вони намагаються забезпечити власним коштом - роздруковують удома матеріали та приносять свої книги.
Школярі роблять помилки у власному прізвищі
Бібліотекарі хапаються за голови - більшість школярів не можуть написати без помилок своє прізвище у формулярі. Немало й таких, що не знають, що означає слово «прізвище», а є й такі, що пишуть усі три слова разом. Причому школярі, які приходять по конкретну книгу, не можуть у ній знайти тему, яку їм задали. Тож бібліотекарям доводиться усе показувати на пальцях, зокрема вчити користуватися книгами.
Бібліотекарів душать і заражають
Виявляється, працювати бібліотекарем сьогодні не просто важко, а й небезпечно. Подейкують, що за роки роботи не раз були ситуації, коли нетверезі читачі приходили по книгу і за відмову її надати, отримували синці на шиї від дужих чоловічих рук. Більше того, бібліотекарі постійно хворіють через постійний потік читачів, що чхають і кашляють. Серед них можуть бути і хворі на відкриту форму туберкульозу… Також часто траплялося таке, коли приходили бездомні із клунками на плечах і увесь день у читальному залі займалися читанням. Бували і наркомани, і психічно хворі, що падали у коридорах бібліотеки та хапали за ноги читачів читального залу.
