Читальна зала бібліотеки вже не вперше стала такою собі виставковою галереєю. Тут уже неодноразово проводили виставки картин новосанжарських художників. Тепер — з нагоди 20-річчя Незалежності — виставку урізноманітнили роботами інших, часом дуже незвичних і незвичайних, напрямів. 2-го серпня виставку урочисто відкрили і презентували глядачам.
Своєрідним екскурсоводом вкотре виступила бібліотекар Тамара Паттієва. Її талант оповідача допомагав роздивитися у виставкових експонатах не просто вироби, а справжні шедеври художнього мистецтва, якими вони насправді й були. Тамара Іванівна представила присутнім роботи Оксани Марченко. Вона створює картини за допомогою техніки валяння шерстю. Виходить оригінально, несподівано і красиво. Розповіла Тамара Паттієва і про Нелі Клаудіо (Братікову), яка зараз займається дуже давнім і таємничим мистецтвом — виготовленням ляльки-мотанки. Ці ляльки, яких традиційно створювали подібними до людини, але завжди без обличчя, були у наших пращурів ритуальними.
Присутні могли переглянути незвичні картини із стрічки, які створила Світлана Литвак. А також картини звичайні, але у незвичайному — середньовічному — стилі, які намалював художник Ігор Жиздра.
Велику частину експозиції зайняли вишивки. Так сім’я Бурдів з Крутої Балки представила вишивки шістьох (!) поколінь цієї талановитої та обдарованої родини.
— Ви знаєте, у вишивці зашифрований код нашої нації! — як завжди, емоційно та піднесено розповідала Тамара Паттієва. — Що таке Україна? Це вишивка, українські чорноземи і пісня!
Своєрідну спадковість поколінь продемонструвала і родина Науменків. Мати Наталія перейняла любов до вишивку у своєї бабусі та мами. Зараз жінка вишиває картини, сорочки, займається виробами зі стрічки. Частину своїх захоплень передала і дочці Євгенії. Та робить цікаві українські сувеніри, які звуться кривульками. Кривулька — це така невеличка штучка, вишита бісером і всередині наповнена лікувальними травами. Таку кривульку можна купити і просто як сувенір, і з практичною метою — як подушечку для голок.
Представили відвідувачам виставки і роботи з лози, які виготовляють Володимир та Ірина Коломійці. А цілу купу позитивних емоцій викликали іграшки, виготовлені Зоєю Шимко із звичайних поліетиленових кульків. Талановиті люди навіть із такого матеріалу можуть зробити «лялечку».
Представники влади, присутні на відкритті, побаченим залишились задоволені.
— Коли ми вперше провели тут виставку, то побачили, що ми на вірному шляху, — зазначив заступник голови райдержадміністрації Іван Солодовник, — І хоч у нас немає справжньої виставкової галереї, та люди мають можливість побачити усю цю красу тут.
На закінчення свого виступу Іван Олексійович зазначив, що питання відкриття у Нових Санжарах сувенірної лавки вже знаходиться у стадії вирішення. Принаймні, місце під неї вже є. Лишається завершити необхідні формальності і відкрити її. Тоді новосанжарські майстри зможуть не лише виставляти свої роботи, але і продавати їх. Про це, зокрема, говорив у своєму виступі заступник голови районної ради Микола Перерва:
— Зараз молодь не дуже сприймає прикладні види мистецтв, — із прикрістю констатував Микола Степанович, — А чому? Тому що займатися цим невигідно. Якщо дитина у школі і займається якимось різьбленням, лозоплетінням чи вишивкою бісером, то після закінчення школи вона це залишає. І йде вступати вчитися на юриста чи економіста, щоб потім заробляти гроші. А якщо ми зможемо показати, що власним талантом можна заробляти гроші, тоді і ставлення у молоді кардинально зміниться.
Поки що сувенірної лавки у Нових Санжарах немає. І останні витвори креативної уяви новосанжарців можна побачити лише у бібліотеці та на виставках з нагоди державних свят. Придбати вироби новосанжарських майстрів можна вже зараз — було б, як кажуть, бажання.
