Ні для кого не є секретом, що більшість підприємців, котрих відносять до розряду так званого малого бізнесу, постійно мають вирішувати чисельні проблеми. Безумовно, головними із них є дві — сосунки із фіскальними та контролюючими інстанціями та сповнення оборотних коштів. Мало хто із дрібних бізнесменів може дозволити собі таку розкіш, як утримання постійно, а головне — кваліфікованого бухгалтера. Тому вони ведуть свою звітність і здійснюють обов’язкові платежі самотужки. Звідси — помилки та елементарна забудькуватість, яка виникає через брак часу. А податківці — тут як тут. Забув, не здав, не заплатив — будеш покараний гривнею, тобто, штрафом. Хоча потрібно визнати, що за останні кілька років українські законотворчі та чиновники дещо полегшили життя дрібних підприємців, суттєво спростивши систему звітності. Багатьом бізнесменам нині можна з’являтись у податкові лише раз у рік.
З оборотними коштами ситуація гірша. Нинішні ставки по банківських кредитах роблять фактично неможливою співпрацю малого бізнесу із фінансовими установами. Кредити беруть хіба що потенційні самогубці або ті, хто повертати гроші навіть не збирався.
Є ще кілька проблем, деякі з яких виникли недавно і досить несподівано. Зокрема — це неможливість застосувати творчий підхід до справи, придумати щось нове, своє, ексклюзивне. Адже у підприємців немає грошей на утримання дизайнерів чи креативних директорів. І ось тут їм на допомогу приходить Інтернет.
Так, приміром, підприємець Сергій Гарноза із Котельви збирає для своїх клієнтів меблі під індивідуальне замовлення. Його часто просять зробити «щось таке. Аби ні в кого не було». А власних ідей то немає! Сергій вирішує проблему просто. Він говорить: «Я заходжу в Інтернет, набираю адресу сайту якогось серйозного меблевого салону і скачую звідти фото та іншу інформацію. Потрібна мені «свіжа» кухня — заходжу, скажімо, на www.salut-mebel.ru/catalog/kitchen/. Потрібна спальня чи інша кімната – шукаю інший сайт. Ви знажте, дуже допомагає»
Гарноза розповідає, що в основному збирає інформацію на московських сайтах, та є, за його словами, чому повчитися і в киян, і в донеччан, і в одеситів.
