13-го вересня у Нових Санжарах проводить зустріч народний депутат від ВО «Свобода» Олег Сиротюк. У актовому залі військового санаторію він розповідає новосанжарцям про дії націоналістів у Верховній Раді, євроінтеграцію та реформу місцевого самоврядування.
Приїзд народного депутата до Нових Санжар — подія неординарна. Проте візит Олега Сиротюка більшістю населення містечка залишається непоміченим. Автівку депутата-націоналіста чомусь не зустрічають ні чиновники з райдержадміністрації, ні керівництво районної ради. І вже точно ніхто не збирає повний кінотеатр бюджетників, аби гідно привітати дорого гостя. Так у Нових Санжарах зустрічають лише регіонала Олексія Лелюка. Приїзд якогось «свободівця» (нехай навіть і депутата парламенту) для району подія, напевно, не така значуща.
Зустріч із новосанжарцями відбувається в актовому залі клубу медичного центру «Нові Санжари». Місця у великому залі займають усього сімнадцять чоловік — переважно, представники преси та прихильники «Свободи». Таку мізерно малу кількість людей на зустрічі можна пояснити по-різному. І незручним часом — 12:00, і не дуже доступним місцем проведення — адже до санаторію із центра Санжар потрібно йти кілька кілометрів, і, не в останню чергу, страхом. Адже не кожен новосанжарець наважиться відкрито проявити симпатію до опозиційної партії. Часи зараз такі, непевні.
Олег Сиротюк заходить до зали у супроводі голови районної організації «Свобода» Віталія Токового. Помітно, що мала кількість людей на зустрічі депутата-націоналіста дещо засмучує, але він намагається цього не виказувати.
Депутат підіймається на трибуну і коротко звітується про діяльність фракції «Свободи» у парламенті. Зокрема, зауважує, що, завдяки діям націоналістів та їх партнерів із опозиції, Верховна Рада залишається єдиним органом влади у країні, непідконтрольним Банковій. Розповідає і про те, що депутати-свободівці підготували 139 законопроектів.
— На жаль, більшість із них або взагалі не потрапляли на розгляд Верховною Радою, або відхилялися більшістю з регіоналів та комуністів!
Законопроекти ці стосувалися повернення капіталів із республіки Кіпр, ліквідації приватних монополій, функціонування української мови як державної, імпічменту президента тощо.
Завершуючи свій виступ, Олег Сиротюк підкреслює, що депутати від «Свободи» завжди готові прийти на допомогу простим українцям у питанні захисту їх прав. І навів приклади, коли завдяки депутатам-націоналістам вдавалося відстоювати підготовлені до закриття школи та лікарські заклади.
Після цього Олег Сиротюк відповідає на питання присутніх у залі.
— Як захистити тих бюджетників та працівників державних установ, яких насильно змушують писати заяви до Партії Регіонів? Не у кожного вистачає принциповості та сили духу, особливо тоді, коли, відмовившись, ти майже гарантовано втратиш роботу.
— Ми живемо у демократичній державі. Кожен має право обирати партію. Захистити можна лише тих людей, які хочуть бути захищеними і які готові самі боротися за свої права і свою гідність! Я з таким стикаюся дуже часто. Люди прохають: захистіть мене! Я пропоную: опублічте ім’я тієї людини, яка вас змушує. Ні, ви мене захистіть, а я хочу залишитись анонімом. Не можна захищати анонімів! Звичайно, можна сховатися, відсидітися за принципом: «Моя хата скраю!» Але ж ви знаєте, що крайні хати завжди горять першими!
Напівжартома можу порадити іще такий варіант. За законом не можна бути членом двох партій. Вступайте до «Свободи» і вас уже за законом не можна буде змусити вступити у ще одну.
— Якою є позиція «Свободи» стосовно анонсованого Партією Регіонів курсу на євроінтеграцію?
— Наша позиція прописана у програмі захисту українців. У контексті будь-яких інтеграцій ми говоримо про чіткий захист національних інтересів. Позиція «Свободи» цілком відображається у голосуванні за так звані євроінтеграційні законопроекти: вся фракція голосувала за них одностайно. Стосовно позиція Партії Регіонів, читайте їхню передвиборчу програму, слухайте, що говорять їхні речники — і зрозумієте, якою насправді є позиція цієї політичної сили.
— Наскільки близькою є реформа місцевого самоврядування і чим вона може закінчитись для українського села?
— Місцеве самоврядування потребує реформування. Зараз дійсно є проект, затверджений в адміністрації Президента. Справді, передбачається об’єднання сільських територіальних громад, коли у Новосанжарському районі може залишитися, приміром, три сільські ради. Ми вважаємо, що місцеве самоврядування має отримати реальні повноваження і не залежати від подачок з району. Голови місцевих рад часто виступають прохачами. Ми вважаємо, що у процесі реформування мають бути зліквідовані районні державні адміністрації. Мають залишитися обласні адміністрації із контрольними функціями. На рівні району функції виконавчої влади на місцях має виконувати виконком. Лише коли місцеві громади зможуть реально вирішувати свої проблеми, можна буде говорити про якесь реформування, укрупнення. Ту концепцію, яка є, ми не підтримуємо. Але ми маємо свою, яку будемо відстоювати. Ми вважаємо, що має бути процедура відкликання депутата — Верховної, обласної, районної ради. Має бути процедура висловлення недовіри начальнику міліції, голові виконкому. Має бути такий механізм, коли люди призначають суддів на місцевому рівні з правом їх відкликання. Тоді судді боятимуться приймати неправомірні рішення, інакше громада їх звільнить.
— Чи не стала «Свобода» більш ліберальною, коли пройшла до парламенту? І чи не боїться вона через це втратити свій радикально налаштований електорат?
— Ми залишилися партією вуличних акцій та протестів. Просто, окрім цього, додалася парламентська діяльність: ми пишемо законопроекти і голосуємо на сесіях. Але ми так само активно діємо, як і діяли стосовно місцевих рад. Зайдіть на сайт ВО «Свобода» і подивіться, скільки відбувається протестних акцій на захист українців, скільки судів проти свободівців, скільки випадків, коли наші народні депутати, не дивлячись ні на що, йдуть на барикади, на кордони «Беркута». Наш побратим Едуард Леонов зараз на лікуванні після останньої сесії Київради, коли його побив співробітник «Беркута».
Після зустрічі, яка триває близько години, Олег Сиротюк вирушає до Кобеляцького району, де має провести ряд зустрічей. Обіцяє приїздити до Нових Санжар частіше і наступного разу зібрати людей не в санаторії, а десь ближче до центру і у більш зручний час.
